Сучасна педіатрія: Україна (May 2024)
Посттрансплантаційний лімфопроліферативний розлад у дитини після трансплантації нирки: клінічний випадок
Abstract
Посттрансплантаційний лімфопроліферативний розлад (Posttransplant lymphoproliferative disorder, PTLD) - це лімфоїдна і/або плазмоцитарна проліферація, що виникає внаслідок імуносупресивної терапії (ІСТ), яку призначають пацієнтам для запобігання відторгнення трансплантованого органа, в умовах трансплантації солідних органів або алогенних гемопоетичних клітин. Тригером розвитку PTLD може бути активна реплікація Епштейна-Барра вірусу (Epstein-Barr virus, EBV), а також інші фактори ризику. Цей розлад становить спектр клінічних захворювань, від доброякісного захворювання, подібного до мононуклеозу, до фульмінантної лімфоми. Раннє розпізнавання PTLD важливе при трансплантації органів у пацієнтів, оскільки має тенденцію до швидкого прогресування. Знайомство з клінічними особливостями PTLD і підвищена пильність є важливими для встановлення діагнозу. Мета - описати клінічний випадок PTLD, пов’язаного з реплікацією EBV, у 7-річної дівчинки з вродженою подоцитопатією, асоційованою з мутацією гена WT1, після трансплантації нирки від родинного донора. Підкреслено важливість своєчасної діагностики та лікування цього розладу для поліпшення прогнозу та зниження ризиків у пацієнтів із подібними клінічними характеристиками. Описано клінічний випадок у 7-річної дівчинки із вродженою подоцитопатією, асоційованою з мутацією гена WT1, після родинної трансплантації нирки. У дитини констатовано полілімфаденопатію та високофебрильну гарячку. Виявлено підвищення гострофазових показників і погіршення функції трансплантованого органа. За результатами комп’ютерної томографії виявлено полілімфаденопатію, субплевральні, перибронховаскулярні вогнища в паренхімі легень. Для діагностики PTLD виконано біопсію лімфатичних вузлів і визначено кількість копій EBV методом полімеразно-ланцюгової реакції. Проведено диференційну діагностику з лімфомою. За даними патоморфологічного дослідження вузлів підтверджено PTLD, асоційований із EBV. Досягнуто поліпшення після застосування таргетної терапії моноклональними антитілами анти-CD20 (ритуксимаб, 4 введення). У статті акцентовано на важливості вчасної діагностики PTLD, що є серйозним ускладненням, яке може виникнути після трансплантації. Динаміка визначення EBV має важливе значення в ситуаціях високого ризику. Імунотерапія із застосуванням моноклональних анти-B-клітинних антитіл (анти CD20) відіграє ключову роль у лікуванні PTLD. Дослідження виконано за принципами Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Keywords
