Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (May 2024)

Цивільно-правовий режим об’єктів, згенерованих штучним інтелектом

  • I. Ye. Yakubivskyi

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.82.1.56
Journal volume & issue
Vol. 1, no. 82

Abstract

Read online

Стаття присвячена цивільно-правовим аспектам проблеми штучного інтелекту та його місця в структурі цивільних правовідносин, а також питанням щодо правового режиму згенерованих штучним інтелектом об’єктів. Проаналізовано висловлені у вітчизняній юридичній доктрині підходи щодо розуміння штучного інтелекту в якості об’єкта та в якості суб’єкта цивільних правовідносин, а також точку зору щодо можливості одночасно розглядати штучний інтелект як об’єкт і як суб’єкт таких правовідносин. На основі нормативних підходів до визначення поняття «штучний інтелект», які починають формуватися на рівні правових актів Організації Об’єднаних Націй та Європейського Союзу, а також закріплених у законодавстві України, зроблено висновок про те, що штучний інтелект потрібно розглядати в якості об’єкта цивільних правовідносин. У зв’язку з цим висловлено критичну позицію щодо зроблених на теоретичному рівні спроб трактування штучного інтелекту чи роботів, наділених штучним інтелектом, в якості суб’єктів, еквівалентних фізичній особі, як квазі-юридичних осіб. Проаналізовано основні положення Закону України «Про авторське право і суміжні права» про право особливого роду (sui generis) на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, що можна вважати відповідником поняттю «об’єкт, згенерований штучним інтелектом». Виокремлено ознаки неоригінального об’єкта, згенерованого комп’ютерною програмою, як об’єкта права особливого роду. Висловлено позицію щодо доцільності уточнення положень Закону України «Про авторське право і суміжні права» в частині визначення суб’єкта права особливого роду на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою. Зроблено висновок, що об’єкти, згенеровані штучним інтелектом, можуть бути віднесені до об’єктів права інтелектуальної власності, в рамках якого їх правова охорона повинна забезпечуватися правом особливого роду (sui generis). Наголошено на доцільності закріплення основних положень щодо права особливого роду (sui generis) на об’єкт, згенерований штучним інтелектом, у Книзі 4 Цивільного кодексу України.

Keywords