Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Dec 2024)

Вміст жирних кислот в олії сортів амаранту за вирощування в умовах Західного Лісостепу

  • Марія ТИРУСЬ,
  • Володимир ЛИХОЧВОР,
  • Юрій ОЛІФІР

DOI
https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(76)-2-9
Journal volume & issue
Vol. 76, no. 2

Abstract

Read online

Амарант є перспективною культурою для харчової, фармацевтичної та косметичної промисловості завдяки своєму унікальному хімічному складу. Його якісні показники залежать від виду, сорту та зони вирощування. У статті подано матеріали досліджень, які проведено у 2019‒2022 рр. на дослідному полі кафедри технологій у рослинництві Львівського національного університету природокористування на темно-сірому опідзоленому ґрунті. В умовах достатнього зволоження вивчали вміст жирних кислот у шести сортів амаранту: Студентський, Харківський 1, Лєра, Ультра, Ацтек та Сем. Всі сорти амаранту мали майже однаковий склад за основними жирними кислотами. Найвищим у них був відсоток лінолевої кислоти (омега-6), залежно від сорту ‒ 40,2‒51,8 %, меншим ‒ олеїнової (омега-9) ‒ 25,6‒37,1 % і найменшим ‒ пальмітинової ‒ 17,6‒19,2 %. Вищий вміст лінолевої кислоти виявили у сортів Ацтек (51,8 %), Ультра (49,6 %) та Лєра (47,1 %), що більше порівняно з іншими на 7‒11 %. Найбільшою часткою цінної олеїнової кислоти характеризувалися сорти Харківський 1 (37,1 %), Студентський (36,7 %) та Сем (35,8 %), переважаючи інші на 9‒11 %. Вміст пальмітинової кислоти був значно нижчий, ніж лінолевої та олеїнової, і мало залежав від сорту, коливаючись у невеликому діапазоні ‒ 17,6‒19,2 %. Відсоток ліноленової кислоти (омега-3) був низьким, у межах 0,4‒1,3 %. Також виявлено невелику кількість арахідонової та ейкозенової кислот.

Keywords