Міфотворчість у мотивації персоналу медичного закладу

Abstract

У сучасних умовах трансформації системи охорони здоров’я, високого рівня професійного вигорання серед медичних працівників та зростаючої потреби в підвищенні ефективності управління персоналом, особливого значення набувають нематеріальні методи мотивації. Одним із таких інструментів є організаційна міфотворчість – процес цілеспрямованого створення корпоративних міфів, символів, ритуалів та позитивних наративів, які формують емоційне залучення працівників, сприяють підвищенню задоволеності працею, зміцнюють командну єдність та підсилюють ідентичність персоналу з медичним закладом. Метою дослідження є обґрунтування ефективності використання організаційної міфотворчості як інструменту нематеріальної мотивації персоналу медичних установ та визначення механізмів її впровадження в управлінські практики. Об’єктом дослідження виступають соціальні процеси та комунікативні стратегії, що забезпечують символічне зміцнення корпоративної культури в закладах охорони здоров’я. У методологічному аспекті стаття спирається на міждисциплінарний підхід, що включає елементи організаційної поведінки, соціології міфу, медичної комунікації та управління людськими ресурсами. Застосовано контент-аналіз прикладів героїзації лікарів у публічному просторі, якісний аналіз символічних елементів (логотипів, ритуалів, наративів), а також метод аналізу кейсів, що ілюструють формування позитивного іміджу та професійного натхнення. Результати дослідження підтверджують, що свідоме формування корпоративних міфів навколо місії закладу, героїчних образів лікарів, колективних досягнень та професійної відданості сприяє підвищенню рівня внутрішньої мотивації, зменшенню емоційного вигорання та підвищенню ефективності комунікації в колективі. Автори виокремлюють ключові напрями впровадження міфотворчості: створення історій успіху, впровадження символічних атрибутів, регулярні ритуали визнання досягнень, формування позитивного соціального капіталу навколо закладу. У статті звертається увага на можливі ризики міфотворчості, зокрема на небезпеку створення штучних, неавтентичних міфів, які можуть викликати недовіру або скепсис серед персоналу. У зв’язку з цим запропоновано принципи «етичної міфотворчості», що базується на реальних досягненнях, прозорості, колективному визнанні й дотриманні професійної етики. Таким чином, висновки дослідження дозволяють стверджувати, що організаційна міфотворчість є перспективним інструментом стратегічного управління персоналом у сфері охорони здоров’я. Її застосування сприяє не лише підвищенню ефективності мотиваційної політики, а й формуванню стійкої, ідентифікованої, емоційно згуртованої спільноти фахівців, здатної протистояти професійним викликам сучасності.

Keywords

• емоційна залученість
• корпоративна культура
• символічний капітал
• внутрішня ідентичність
• управлінські практики
• наративні стратегії
• соціальний контекст