Cхід (Feb 2024)
The Вплив ісламу на стабільність та адаптивність політичної системи Ісламської республіки Іран
Abstract
В Ірані більше 40 років існує атипова політична система створена на базі ісламу шиїтського напрямку. Система характеризується дуалізмом світської та релігійної влади, а також наявністю подвійної легітимності релігійних інституцій влади. Метою статті є визначення ефективності та адаптивності існуючої релігійно-політичної системи. З'ясовується як іслам безпосередньо впливає на політичні інститути та організації, і відповідно є фактором політичної стабільності та життєздатності політичного ладу. В сучасному Ірані існують республіканські та релігійні органи влади, тобто поєднується західне розуміння демократії та шиїтське розуміння життя мусульманської общини. Всі республіканські органи влади є виборними, однак над ними зберігають контроль релігійні інституції. Останні чотири десятиліття характеризувалися більшою концентрацією влади в руках Лідера країни та релігійних інституцій загалом. Республіканські виборні органи влади піддаються все більшому контролю з боку релігійних, а самі керманичі (Президент) цих органів поступово стали вихідцями з релігійних еліт. Таким чином все більше стирається різниця між світськими та релігійними інституціями, а масові протести громадян скеровані не на певний вид влади (релігійну чи світську), а на владу загалом. Центральним елементом стабільності даної системи є Лідер країни, який одночасно поєднує божественну та демократичну легітимність, і за цим показником є унікальним в системі державної влади. Політичні процеси в Ірані демонструють, що релігія не здатна ефективно безпосередньо впливати на політичні події та процеси, однак релігія інтегрована в політичну систему, де вона є домінантною, здатна створити ефективний державний механізм. Принаймні тимчасово, така система здатна забезпечити стабільність, адаптивність та динамічність політичного життя в межах окремої країни. Проте тенденція до узурпації повноважень релігійною владою поступово знищує саму сутність дуалістичної релігійно-політичної системи Ірану. А отже і переваги такої системи, відносно забезпечення політичної та соціально-економічної справедливості, втрачаються.
Keywords
