Сучасна педіатрія: Україна (Feb 2022)
Клініко-діагностичні паралелі між станом плаценти та несприятливими наслідками глибоко недоношених дітей
Abstract
Недоношені новонароджені є особливою категорією дітей із властивою їм морфофункціональною незрілістю та специфічними патологічними станами, що зумовлюють значні відмінності у виживанні, захворюваності та наслідках виходжування цих немовлят порівняно з дітьми інших вагових категорій. Проблеми передчасно народжених дітей виходять на перший план у галузі неонатологічних досліджень та перинатальної допомоги. Мета - встановити зв’язок між формуванням несприятливих наслідків у дітей дошкільного віку, які народилися передчасно з масою тіла <1500 г, і станом плаценти. Матеріали та методи. До дослідження залучено 220 дітей дошкільного віку, які народилися передчасно. Проаналізовано результати патоморфологічного дослідження плацент матерів 220 дітей і сформовано 5 груп матерів за класифікацією змін у плаценті. У ході дослідження діти перебували під наглядом лікарів кабінету катамнестичного спостереження з метою систематичної оцінки стану здоров’я. Проаналізовано клінічні показники, такі як маса тіла, зріст, обвід голови, неврологічний та інтелектуальний розвиток, наявність соматичної патології, у тому числі захворювання органів дихання, опорно-рухового апарату та гематологічні проблеми. Для оцінки зору та слуху динамічно проведено офтальмологічні та сурдологічні огляди. Залежно від ступеня вираженості інвалідизуючої патології виокремлено дітей з тяжкими інвалідизуючими наслідками (n=54) - 24,5%. Подальший аналіз стосувався стану здоров’я саме цих дітей, розподілених на 5 груп відповідно до виявлених змін у плацентах їхніх матерів. Результати. Усі діти, залучені до дослідження, у неонатальному періоді мали поєднання патологій, що зумовлювали тяжкість стану. Стан плаценти суттєво вплинув на перебіг неонатального періоду. Так, новонароджені з ознаками запальних змін та незрілості в 10 разів частіше страждали від генералізованих внутрішньоутробних інфекцій та неонатального сепсису, достовірно частіше в цих групах відмічалися внутрішньошлуночкові крововиливи, перивентрикулярна лейкомаляція та бронхолегенева дисплазія. Перебіг неонатального періоду в групах дітей з ознаками передчасного старіння плаценти та порушеннями кровоплину характеризувався низькою частотою реалізації інфекцій, проте в 5 разів частіше діагностувалася перивентрикулярна лейкомаляція. Висновки. Встановлено, що трансплацентарне інфікування та патологічна незрілість плаценти негативно впливали на стан здоров’я дітей ІІІ та ІV груп, зумовлюючи народження на 3 тижні раніше, на відміну від дітей V (порівняння) групи. Новонароджені ІІІ та ІV груп потребували частіше реанімаційної допомоги в пологовій залі в 9 разів, а респіраторної підтримки - у 10 разів порівняно з дітьми V (порівняння) групи, що визначало достовірно довшу тривалість перебування в стаціонарі дітей ІІІ та ІV груп - у середньому на 30-45 діб довше порівняно з новонародженими V групи (порівняння). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Keywords
