Совєцькі дисонанси конотацій та денотацій на початку 1920-х рр. в Україні: соціоісторичний дискурс за матеріалами V конференції КП(б) У. Частина І.

Abstract

Мета – аналіз, характеристика, узагальнення свідомісних деформацій, змістових наповнень, соцієтальних впливів комуністичної ідеології, латентних складових кодомовних і текстуальних інтеракцій, що міцно вкорінювалися в мову спілкування і мислення, брали участь у формуванні культурних кодів і впливали на вибір історичного шляху. Висновки. У статті проаналізовано окремі доповіді більшовицьких очільників на V конференції КП(б)У, зокрема приклади вжитих ними лексем та їх інтерпретацій з наданням їм додаткового значення, нового експресивного забарвлення; введено в мову сучасних історичних досліджень нові змістові категоріальні одиниці «конотація», «денотація»; вперше введено до наукового обігу низку документів Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Проаналізувавши окремі доповіді більшовицьких очільників на V конференції КП(б)У, було з’ясовано, що згадані очільники часто спотворювали змістове значення вживаних ними слів та словосполучень, зокрема тих, що носили політичне забарвлення «бандитизм», «українські націоналісти», «незалежники», «бідняк», українська «деревня», «Перекоп», «буржуазний відщепенець» тощо. Зважаючи на задекларовані підходи, було введено в мову сучасних історичних досліджень нові змістові категоріальні одиниці «конотація», «денотація»; до наукового обігу стенограму V конференції КП(б)У, що зберігається в Центральному державному архіві громадських об’єднань України як документ, що без редакторських правок ретранслює переконання тогочасних очільників КП(б)У та їх партійних керівників.

Keywords

• україна, кп(б)у, я. яковлєв, г. зінов’єв, х. раковський, «бандитизм», «націоналізм», «бідняк», конотація, денотація.