Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Jun 2022)

Час дії договору як період існування цивільного зобов’язання

  • P. Guyvan

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.70.23
Journal volume & issue
no. 70

Abstract

Read online

Дана наукова стаття присвячена дослідженню актуального питання про час дії цивільно-правового зобов’язання та його пов’язаність зі строком дії договору. Згідно з чинним законодавством України суб’єктивні права та обов’язки учасників договірних зобов’язань діють, допоки не будуть припиненими. Будь-яке зобов’язальне відношення має свою тривалість, і строк є ключовою його характеристикою та входить до змісту зобов’язання. Це стосується, як регулятивних відносин (у непорушеному стані), так і охоронних (тих, що автономно виникають і розвиваються після правопорушення). Автором обстоюється теза, що тривалість регулятивних відносин визначається сторонами у договорі, і саме упродовж дії договору право кредитора та обов’язок боржника мають бути здійснені. Після спливу визначеного терміну (а строк є суттєвою обов’язковою умовою договірного зобов’язання) регулятивне правовідношення припиняється. Між тим, наголошується на тому, що сучасне законодавство не визначає збіг строку як підставу для припинення зобов’язання. Це є його істотним недоліком. Надані конкретні пропозиції щодо правового унормування цього питання. В статті проаналізовано реальні взаємини, що складаються між контрагентами стосовно дострокового припинення дії договору. В може бути припинена не лише внаслідок односторонніх вчинків сторони, а й за згодою контрагентів та в результаті настання інших явищ. Автором доведено, що договір закінчується з припиненням зобов’язань, котрі входять до змісту договору. Інакше кажучи, він припиняється саме внаслідок вичерпаності умов. Також достроково може припинитися і не виконаний договір. Це можливо за взаємної згоди учасників, або за волевиявленням одного контрагента, якщо то передбачено угодою, або встановлено законом. В статті детально вивчені підстави та механізми цих діянь, особлива увага приділена розірванню договору у якості санкції за неналежне виконання його умов. Критично оцінені окремі критерії відмежування розірвання договору від відмови від нього, передусім за ознаками реституційних наслідків. Також розглянуті аспекти, що виникають внаслідок дострокового припинення договору: після закінчення дії регулятивних зобов’язань може породити інші – охоронні. Ці зобов’язання пов’язані з поверненням виконаного (наприклад, зворотним переданням орендованої речі), відшкодуванням шкоди, виконанням в натурі зустрічного обов’язку тощо.

Keywords