Актуальні питання суспільних наук та історії медицини (Jun 2015)
Неочевидна „Логіка речей”: мала проза В. Кожелянка в естетиці парадоксу / UNBVIOUS "THE LOGIC OF THINGS": STORIES BY V. KOZHELYANKO IN AESTHETICS OF PARADOX
Abstract
Анистратенко Антонина. Неочевидная «Логика вещей»: малая проза В. Кожелянко в эстетике парадокса Из всех текстов малой прозаической формы В. Кожелянко в новеллах и рассказах книги "Чужой" полно и самых многообразных реализован архетип времени, с помощью воплощения которого автором воспроизводится эстетическая концепция парадокса. Описав модели писательской разработки произведения на примере интерпретации сюжетов рассказов и дальнейшее развертывание их в формат романа, мы пришли к выводу, что большинство новелл и рассказов В. Кожелянко развил в форму романа или сюжетной линии большой эпической формы. Также на художественное оформление и сюжетную основу влияла поэтическая символика автора. Ключевые слова: Василий Кожелянко, малая проза, новелла, модернизм, экзистенциализм, жанровая форма, парадокс, поколение восьмидесятых. Аністратенко А. НЕОЧЕВИДНА „ЛОГІКА РЕЧЕЙ”: МАЛА ПРОЗА В. КОЖЕЛЯНКА В ЕСТЕТИЦІ ПАРАДОКСУ З-поміж усіх текстів малої прозової форми В. Кожелянка у новелах та оповіданнях книги „Чужий” найповніше та найрозмаїтіше реалізований архетип часу, за допомогою втілення якого автором відтворюється естетична концепція парадоксу. Струнка композиція вивільнює для В. Кожелянка безмежне різноманіття сюжетних поворотів та чотири виміри для розвитку дії. Ні час, ні простір не диктують умов розвитку дії. Лише сама людина, персонаж, веде себе від гріха до покаяння, від вибору до наслідку, від втечі до повернення і це змушує героя бути сильним, бути дієвим і відповідальним. У малій прозі час виконує ті ж функції, що й у епічних творах великих форм, щоправда, його якості змінюються: час новели найчастіше є реліктовим, таким, що не має тяглості. Часто хронотоп новели заміняє момент часу. Тому хронотоп і його сюжетний відповідник – подієвий ряд – спостерігаються читачем відсторонено. Момент часу в новелі заміняє період часу, в той час як в оповіданні все ж таки має місце невеликий часовий проміжок, що відбувається, і хронотоп залишається в його класичному для прози варіанті. Виявивши моделі письменницької розробки твору на прикладі інтерпретації сюжетів оповідань і подальше розгортання їх до формату роману, ми прийшли до висновку, що більшість новел та оповідань В. Кожелянко розвинув до форми роману або сюжетної лінії великої епічної форми. Також на мистецьке оформлення та сюжетну основу впливала поетична символіка автора. Ключові слова: Василь Кожелянко, мала проза, новела, модернізм, екзистенціалізм, жанрова форма, парадокс, вісімдесятництво.
