Психолінгвістика (Apr 2018)
Психолінгвістичні комп’ютерні інструменти лінгвістичного та перекладознавчого аналізу дискурсу
Abstract
Дослідники в галузі лінгвістики, психолінгвістики, психології мови, перекладознавства та інших суміжних галузей дедалі частіше виявляють інтерес до вивчення мовних особливостей дискурсу. Значна кількість досліджень, присвячених неправдивості, засобам сугестії та маніпуляції в дискурсі засвідчують про існування зв’язку між уживанням функціональних слів, когнітивної складності та емоційними станами й прихованими інтенціями мовця. Функціональні слова як «стильові» (Tausczik & Pennebaker, 2010), що включають займенники, сполучники, прийменники, артиклі, перероблюються автоматично й несвідомо через їхнє процедурне значення. Цю статтю присвячено прикладним аспектам двох комп’ютерних методів, що здатні встановлювати функціональні слова, – Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC) і Textanz. Створена соціальним психологом із Техаського університету в Остіні Дж. Пенебейкером і колегами (Pennebaker et al., 2007) програма аналізу тексту LIWC, що рахує слова з лінгвістичних та психологічних категорій, допомагає досліднику встановлювати значення в різних експериментальних умовах, включаючи спотворення інформації в політичному дискурсі та перекладі. Наше попереднє дослідження мовних засобів уведення в оману довело валідність потенціалу LIWC у виявленні цих засобів у англомовному політичному дискурсі. Це дослідження мало за мету перевірити здатність згаданих програм установлювати відхилення в перекладі. Автори з’ясували, що перекладацькі універсалії симпліфікації, нормалізації та експліцитації – маркери спотворення інформації, або «третього коду», в цільовій версії. Їх можна чітко простежити в англійсько-українському паралельному та зіставленому корпусах на основі застосування LIWC і Textanz – надійних детекторів мовних одиниць із переважно процедурним значенням.
Keywords
