Науковий вісник ветеринарної медицини (Dec 2024)
Світовий досвід лікування інфекційного перитоніту котів
Abstract
Лікування інфекційного перитоніту котів (ІПК), яке спрчинює мутований коронавірус котів (FIPV), тривай час залишалося значною проблемою як для фахівців у галузі ветеринарної медицини так і для пацієнтів з цим діагнозом. Фахівці у різних країнах світу намагалися визначити ефективний спосіб лікування ІПК, експериментуючи з пошуком та дозуванням основних препаратів, а також з тривалістю терапевтичного впливу. У статті опрацьовано англомовні та україномовні публікації у вільному доступі, тематика яких пов’язана з досвідом лікування ІПК, текст яких було опубліковано із січня 2019 року до серпня 2024 року. В поле наукового аналізу потрапило 20 наукових публікацій, в яких дослідники розкривали деталі лікування тварин з ІПК, включаючи найменування основних препаратів, їх дозування для різних форм інфекційного перитоніту котів, тривалість лікування і тривалість життя пацієнтів у стані ремісії. У двох публікаціях містилися авторські пропозиції щодо протоколу лікування ІПК на фоні успішного досвіду лікування цього захворювання. В результаті опрацювання наукового матеріалу було виявлено, що золотим стандартом лікування інфекційного перитоніту котів на цьому етапі є противірусний препарат GS-441524 та його нуклеозидний аналог під назвою Ремдесивір. Дозування цих препаратів варіюється від 10 до 20 мг/кг залежно від форми ІПК та важкості стану пацієнта з ефективною тривалістю терапії від 28, 42 і до 84 діб з пероральним або підшкірним введенням один раз на 24 години. Водночас було виявлено не менш ефективний альтернативний противірусний препарат під назвою Молнупіравір з аналогічними умовами дозування за одноразового перорального застосування кожні 12 годин упродовж 84 діб. Молнупіравір є дешевшим та доступним в Україні і використовується як препарат-замінник у разі виникнення резистентності до препарату GS-441524. У дослідженнях вказується інформація про виникнення рецидивів захворювання після лікування ІПК від 10 до 30 %, де проглядається залежність успіху від дотримання умов лікування. Перспективою подальших досліджень щодо лікування ІПК є вивчення можливої епігенетичної схильності або резистентності до захворювання на ІПК та зменшення тривалості противірусної терапії за лікування ІПК.
Keywords
