ДВА ПИСЬМЕННИКИ – ДВІ КАРЕЛІЇ / ОДНА КАРЕЛІЯ («КАРЕЛІЯ–KARJALA» І. БАГМУТА І «ЛЮДИ БІЛОМОРБУДУ» П. УСЕНКА)

Abstract

У статті проаналізовано особливості двох нарисових книг 1930-х років – «Люди Біломорбуду» Павла Усенка і «Карелія–Karjala» Івана Багмута, в центрі зображення яких – Карелія. Перша з книг є лише риторичним документом доби, в якому без жодної конкретики оспівується будівництво Біломорсько-Балтійського каналу під керівництвом партійних вождів і репресивних органів. Книга І. Багмута є зразком вдумливого, детального відтворення географії, клімату, природних багатств Карелії, мовних, культурних, етнографічно-побутових проблем буття карелів, хоча й у ній натрапляємо на чимало політично-кон’юнктурної риторики, поступок офіціозові тощо.

Keywords

• Карелія
• Біломорсько-Балтійський канал
• риторика
• мова
• культура
• національна своєрідність