Український журнал Здоров'я жінки (Sep 2022)
Клініко-статистичний аналіз акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом
Abstract
Погіршення репродуктивного здоров’я жінок обумовлює зростання частоти звернень до програм донації ооцитів та сурогатного (замінного) материнства. Формування в таких випадках алогенного плода пов’язане зі зміненим перебігом процесу імплантації та плацентації, що відображається в підвищеній частоті акушерських і перинатальних ускладнень. Вагомий вплив на перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду має і психологічний статус цих пацієнток, що відрізняється від такого в жінок, які виношують власну дитину і/або проходили лікування безпліддя. Мета - провести порівняльний клініко-статистичний аналіз соматичного та репродуктивного анамнезу, акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом та вагітних, залучених до програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) із власними ооцитами. Матеріали та методи. Виконано клініко-статистичний аналіз медичної документації 200 пацієнток, розподілених на дві групи: І група - 150 вагітних, залучених до програм ЕКЗ з формуванням алогенного плода, ІІ група (контрольна) - 50 вагітних, яким здійснювалося ЕКЗ з використанням власних ооцитів жінки. Результати. Серед пацієнток з алогенним плодом реєструвалася достовірно нижча частка різних ускладнень соматичного та репродуктивного анамнезу. Рівні акушерських та перинатальних ускладнень були порівнюваними або вищими щодо контрольної групи, критерії статистичної достовірності різниці виконувалися щодо показників гестаційної анемії, яка частіше реєструвалася в основній групі. Частота розроджень шляхом операції кесаревого розтину була достовірно нижчою серед вагітних з алогенним плодом. Показник середньої маси новонародженого основної групи був достовірно нижчим порівняно з контролем. Висновки. Попри достовірно нижчу частоту виявлення факторів, що обтяжують соматичний та репродуктивний анамнез, пацієнтки з алогенним плодом характеризуються порівнюваними або вищими показниками частоти акушерських і перинатальних ускладнень, що вказує на необхідність проведення подальших досліджень щодо потенційних причин цього явища, особливостей функціонування фетоплацентарного комплексу та впливу психологічного статусу пацієнток для поліпшення алгоритму прегравідарної підготовки та антенатального супроводу. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Keywords
