МОТИВ ПАМ’ЯТІ У ПОВІСТІ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «ГІРЧИЧНЕ ЗЕРНО»

Abstract

У статті з’ясовуються особливості розгортання мотиву родової пам’яті, семантика якого оприявнюється як плекання традиційного зв’язку поколінь. ідкреслюється його взаємодія з мотивами історичної пам’яті та національної ідентичності. Розглядається втрата сакральності поняття роду, що зображується письменницею як духовна криза сучасного суспільства. Висвітлюється кореляція мотиву пам’яті з образами Михайла Басараба та його сина Грицька. Акцентується зв’язок цього мотиву з опозицією sacrum-profanum. Увага фокусується на образі хати, що символізує духовний спадок попередніх поколінь і сімейні цінності. Аналізуються елементи авторського неоміфу про Уріж, семантичною домінантою якого є пам’ять про етнічну культурну спадщину. Висновується, що мотив пам’яті через взаємодію з головними персонажами набуває полярних акцентів, актуалізуючи опозицію життя–смерть.

Keywords

• мотив пам’яті
• категорія sacrum
• неоміфологічні стратегії
• авторський міф
• мотив ідентичності