Університети і лідерство (Dec 2023)
On the University Study of Philosophy
Abstract
Твір німецького соціального мислителя Теодора Адорно, одного з чільних представників Франкфуртської школи, «До університетського вивчення філософії» був вперше опублікований 1955 року у другому числі часопису Diskus. Frankfurter Studentenzeitung. Не зраджуючи властивому собі способу викладати свої думки, в антиідеологічний спосіб поєднавши тезову форму тексту з есеїстичною манерою викладу, Адорно, як раніше і його друг, однодумець та колеґа за викладацькою роботою у Франкфуртському університеті Макс Горкгаймер, представив на суд сучасників своє ставлення до філософії як навчальної дисципліни, присутньої в університетській освіті. Обидва франкфуртські мислителі у своїх творах розглянули глибинну суть німецького філософсько-освітнього концепту das Studium, запропонувавши до уваги читачів свої осібні розуміння значення для суспільства цього поняття. Якщо Горкгаймер у статті «Філософія та університетське навчання» (Philosophie und Studium) (1949), зауваживши ідейно-емансипаційний потенціал філософського знання, адресував свій текст насамперед тим університетським викладачам, які мають бажання здійснювати демократичні зміни в західнонімецькій освіті, що зобов’язано зумовити й відповідні перетворення в суспільстві, то Адорно шість років потому в тексті «До університетського вивчення філософії» (Zum Studium der Philosophie) звертається саме до студентів-початківців, які серед інших університетських предметів обрали вивчення філософії. Вектором інтелектуального руху, руху думки, що має охопити смисл філософії, у роботі Адорно було обрано просування із середини внутрішнього світу студента до цього знання, духовний потенціал якого емансипує людський розум від тиску авторитарної ідеології, активізуючи таким чином й особисте пізнання зовнішнього світу — соціального буття. Франкфуртський філософ критично зауважив теоретичні позиції тих філософій, які своїм ідейним впливом на свідомість людини, суттю чого є позиція усталеної суб’єктивности в соціальному пізнанні, не здатні стати на заваді поширенню в суспільстві авторитарної ідеології. Такою теорією була охарактеризована ідейно авторитетна в тодішньому західнонімецькому університеті традиція феноменологічного філософування, світоглядними вихованцями якої є представники філософії європейського екзистенціалізму. Критерієм властиво об’єктивного розуміння суспільного буття була названа сутність філософсько-діалектичного, дієвого мислення людини, що рушійно активізоване достоту її особистим духом.
Keywords
