Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Aug 2021)
ТИПОЛОГІЗАЦІЯ ПРАВОВИХ СІМЕЙ: ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ КРИТЕРІЇВ ТА ВИДОВОГО СКЛАДУ
Abstract
Наукова стаття присвячена переосмисленню критеріїв типологізації правових сімей та їхнього видового складу у сучасному світі. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок, що при уніфікації різних підходів до класифікаційних критеріїв поділу правових систем на правові сім’ї, є важливим співставлення всіх основних елементів правової реальності, оскільки навіть спільність основної форми права (за наявності розбіжностей у застосовуваній правовій ідеології чи специфіки реалізації права) не стане підгрунтям до віднесення певних правових систем до однієї правової сім’ї. Тобто універсальність конструкції типу правової системи (правової сім’ї) полягає саме у площині верифікації спільних ознак правової ідеології, системи права та юридичної практики різних правових систем. Хоча цілком очевидно, що абсолютно однакових ознак у соціальних феноменах різних соціальних систем (мається на увазі, різних держав) не може бути, але відносна змістовна та формальна спільність, тим не менше, присутня. І саме ця відносна спільність усіх базових елементів класичної тріади правової системи дає можливість говорити про віднесення двох чи більше національних правових систем до однієї правової сім’ї (типу правової системи). Такий підхід дасть змогу уникнути фрагментарності під час виокремлення класифікаційних крітеріїв правової сім’ї. Звертається увага на те, що внаслідок процесів правової конвергенції „розмиваються” межі навіть відносно усталених правових систем. Так, у сім’ї романо-германського типу на доктринальному (а подекуди і на практичному рівні) починаються дискусії про застосування юридичного прецеденту. А в країнах англо-саксонського права зростає роль законодавства. Також все більше національних правових систем поступово переміщуються до категорії систем конвергентного (змішаного) типу, інколи виявляючи абсолютно несподівані поєднання рис (наприклад, соціалістичної та релігійної або ж традиційної правової системи). Більше того, навіть системи так званого пострадянського права, – до яких відноситься і правова система України, – є нічим іншим як виразом конвергенції романо-германської правової сім’ї та сім’ї соціалістичного права.
Keywords
