Alfred Nobel University Journal of Philology (Apr 2020)

Фразеологічна репрезентація негативних емоцій у корейській лінгвокультурі.

  • Жила В.Г.

DOI
https://doi.org/10.32342/2523-4463-2020-1-19-18
Journal volume & issue
Vol. 19, no. 1
pp. 196 – 202

Abstract

Read online

Статтю присвячено дослідженню семантики та вербалізації емоцій, що мають негативну конотацію, зокрема страху, гніву та смутку в корейській лінгвокультурі. Ці емоції було обрано не випадково, адже було виявлено, що страх, гнів та смуток є базовими емоціями, які притаманні всім людям від народження. Для вербалізації емоцій було обрано корейські фразеологізми із соматичним компонентом, дібрані методом суцільної вибірки. Загалом у роботі досліджено 191 фразеологічну одиницю. У результаті проведеного дослідження розроблено тематичну класифікацію фразеологічних одиниць для кожної емоції. Встановлено, що фразеологічна вербалізація негативних емоцій досить різноманітна і широко представлена в корейській лінгвокультурі. Зазвичай емоції страху, гніву та смутку виражаються мімікою, фізіологічними змінами в організмі та поведінкою людини. Фразеологізми на позначення негативних емоцій творяться здебільшого на основі соматизмів «душа», «серце», «обличчя», «рот», «голова», «очі», «сльози», «спинний мозок». Результати аналізу фразеологічних одиниць із соматичним компонентом дають нам змогу зробити висновки, що вираження емоцій залежить від культурних норм, соціального виховання, релігії, національного буття тощо. На корейське суспільство значний вплив справила культура конфуціанства, тому корейці довгий час керували своїми емоціями і намагалися не проявляти їх назовні. Такі конфуціанські традиції відобразилися і в мові.

Keywords