ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЗИМІВЛІ РОСЛИН ЯЧМЕНЮ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Abstract

Розглянуті прийоми технології вирощування ячменю озимого в умовах північного Степу України, при цьому значну увагу зосереджували на технологічних заходах, а саме – строках сівби та нормах висіву насіння. За результатами досліджень встановлено суттєвий вплив строків сівби, норм висіву насіння і умов осіннього періоду вегетації на стійкість рослин ячменю озимого до несприятливих умов зимівлі. Простежено динаміку накопичення та витрати вуглеводів в листках і вузлах кущення в осінньозимовий період. Рослини ячменю озимого за сівби 30 вересня, з розрахунку норми висіву 4,5 млн схожих насінин/га, на час припинення осінньої вегетації накопичували найбільшу кількість розчинних вуглеводів (31,0 %), проте за сівби 20 вересня і 10 жовтня їхній вміст зменшувався на 1,3 та 3,3 % відповідно. Кількість розчинних вуглеводів на час припинення осінньої вегетації є одним з головних показників, що характеризує зимостійкість рослин озимини. Одержані експериментальні дані свідчать, що кращий рівень виживання рослин ячменю озимого був за сівби в період з 30 вересня по 5 жовтня.

Keywords

• ячмінь озимий
• вуглеводи
• зимостійкість
• виживаність рослин
• строки сівби
• норми висіву насіння