ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНОЇ ДОПОМОГИ СТАРШИМ ПІДЛІТКАМ ІЗ РІЗНИМИ УЯВЛЕННЯМИ ПРО БЛАГОПОЛУЧНІ ВЗАЄМИНИ З БАТЬКАМИ

Abstract

У статті розглянуто етичні аспекти психотерапевтичної допомоги старшим підліткам із різними уявленнями про благополучні взаємини з батьками. Обґрунтовано методику емпіричного вивчення характерологічної специфіки цієї проблеми. Подано результати емпіричного дослідження, які дали змогу встановити групи підлітків за типами акцентуацій характеру. Виявлено, що кожна з них має свої особливості уявлень про благополучні стосунки з батьками. Обґрунтовано, що одні й ті самі прояви батьківського ставлення в поведінці матері й батька підлітки різних типів акцентуацій характеру сприймають по-різному. Наголошено на необхідності врахування специфіки уявлень старших підлітків різних типів акцентуацій характеру про благополучні відносини з батьками в побудові дитячо-батьківських стосунків. Зазначено, що невідповідність реального ставлення батьків до дитини та його проявів у поведінці очікуванням підлітка спричиняє виникнення деструкцій у дитячо-батьківських взаєминах, що у випадку їх загострення призводить до появи цілого комплексу особистісних проблем і, як наслідок, – до порушення психічного здоров’я і дітей, і батьків. Акцентовано увагу на необхідності розв’язання цієї проблеми фаховими психотера­певтичними засобами. Висвітлено основні етичні принципи та правила психоте­рапевтичної допомоги під час розв’язання проблеми узгодження й гармонізації відносин старших підлітків із батьками, серед яких – принцип поінформованої згоди, конфіденційності, незавдання шкоди клієнту, благополуччя клієнта, компе­тентності та відповідальності психотерапевта. Сформульовано основні спірні питання в дотриманні етичних принципів і правил у роботі психотерапевта з дітьми старшого підліткового віку.

Keywords

• дитячо-батьківські взаємини, психотерапевтична допомога, етичні принципи психотерапевта, старший підлітковий вік.