Умови видозміни зовнішньополітичної доктрини «Великих держав» на Далекому Сході у 1895-1896 рр.

Abstract

Стаття присвячена ключовим питанням міжнародних відносин на Далекому Сході після завершення японо-китайської війни 1894-1895 років. Авторами відзначається необхідність переосмислення зовнішньополітичної стратегії «великих держав» у зв’язку з підписанням Симоносекського мирного договору, що продемонстрував усю слабкість Піднебесної імперії. Значну увагу приділено агресивній політиці Японії як нового регіонального гравця, що прагнула втрутитись у розподіл сфер впливу у далекосхідному регіоні. Відзначається, що більшість держав, які виступали під гаслом «захисту» китайських інтересів і в ролі «нейтральних» спостерігачів, прагнули використати ситуацію, що склалася, у своїх інтересах. Щодо Росії, то її вплив на розвиток подій у Китаї помітно посилився. Надалі, намагаючись закріпити досягнутий успіх, російська дипломатія скористалася моментом, коли китайським правлячим колам знадобилися гроші для сплати контрибуції. У свою чергу, успіхи Росії призвели до трансформації політики Великобританії та спонукали британські правлячі кола незабаром після симоносекського втручання виступити з відкритою пропагандою розділу Китаю на «сфери впливу».

Keywords

• «великі держави», сфери впливу, піднебесна імперія, японія, далекий схід