Аграрний тип українського суспільства Наддніпрянщини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: підстави формування засад вітчизняного аграризму в період революції 1917 – 1921 рр.

Abstract

У статті означено сутнісні характеристики українського суспільства Наддніпрянщини і констатовано, що у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. воно було суспільством переважно аграрного типу. З’ясовано, що підставами формування вітчизняного аграризму в добу Української революції 1917 – 1921 рр. були: в економічній сфері – землеробський спосіб виробництва, основним предметом праці в якому є земля і постійно пов’язана з нею діяльність селянина; у політичній сфері – селянська демократія у формі самоврядування сільської громади, яка бачилася зразком для всіх суспільно-державних відносин; у соціальній сфері – ідентифікація селян як найважливішої та кращої суспільної верстви; у соціально-політичній сфері – суперечність між «малим локальним суспільством» села та «великим суспільством» уособлюваним містом та владою; у правовій сфері – бачення соціальної справедливості, що побутувало у звичаєвому праві де право власності пов’язано з фізичною працею; у національно-політичній сфері – селянство як репрезентант українства та соціальна база державотворення; у суспільно-психологічній сфері – несприйняття модернізаційних процесів селянською ментальністю; у духовній та соціокультурній сфері – традиційнопатріархальний характер селянської свідомості і декларування потреби домінування народної культури в суспільстві.

Keywords

• селянство, наддніпрянська україна, аграрний тип суспільства, аграризм, громада, державотворення, українська революція 1917 – 1921 рр.