РЕЗУЛЬТАТИ ПРИЖИВЛЮВАНОСТІ СОРТІВ ФУНДУКА ПІД ЧАС ЗЕЛЕНОГО ЖИВЦЮВАННЯ У ТЕПЛИЦЯХ ІЗ ТУМАННИМ ЗРОШЕННЯМ В УМОВАХ ВІННИЧЧИНИ

Abstract

Досліджено особливості приживлюваності сортів фундука шляхом зеленого живцювання. Використано 12 сортів фундука української селекції, які відрізнялися за морфологічними особливостями та рівнем плодоношення в умовах дендропарку Харківського національного аграрного університету. Досліджено сорти: 'Боровський', 'Велетень', 'Дохідний', 'Клиновидний', 'Краснолистий', 'Лозівський булавовидний', 'Лозівський шаровидний', 'Олімпійський', 'Пірожок', 'Превосходний-2', 'Серебристий', 'Харків-4'. Оцінено вплив речовин-активаторів ризогенезу: "Чаркор" (0,30 % розчин) та "Grandis" (0,33 % розчин). Варіанти досліджень також включали попереднє замочування живців у воді та безпосереднє нарізування живців перед закладанням у теплиці. За результатами проведених досліджень встановлено залежність ступеня приживлюваності фундука під час зеленого живцювання від сорту. Найвищий рівень ризогенезу виявлено у сортів 'Харків-4' (64 %) та 'Краснолистий' (53 %). Дещо нижчою приживлюваністю та ризогенезом характеризувалися такі сорти, як: 'Боровський', 'Велетень' та 'Олімпійський' (40–50 %). Низька збереженість була у сортів 'Превосходний-2', 'Лозівський булавовидний' та 'Дохідний' (2–8 %). Повністю загинули живці сорту 'Серебристий'. Вища приживлюваність за використання препарату "Grandis" була у таких сортів, як 'Клиновидний' та 'Лозівський шаровидний'. Позитивний вплив на сорт 'Харків-4' мав препарат "Чаркор". Більшість сортів позитивно відреагували на попереднє замочування живців у воді.

Keywords

• ризогенез; фундук; сорт; активатори росту; зелене живцювання