КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ВІКОВІ, ҐЕНДЕРНІ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ІНФЕКЦІЙ СЕЧОВИХ ШЛЯХІВ У ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ ТА ВИБІР РАЦІОНАЛЬНОЇ АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ

Abstract

Вступ. Інфекція сечових шляхів (ІСШ) зберігає свою актуальність в клінічній медичній практиці через поширеність патології як серед дорослого населення, так і у дітей. Емпіричний вибір антибактеріальної терапії стає дедалі складним, а сам факт призначення антибактеріального препарату не завжди є клінічно виправданим. Мета дослідження. Вивчити регіональні особливості уропатогенів – збудників ІСШ серед дитячого населення Чернівецької області. Матеріали та методи дослідження. Вивчено сучасну етіологічну структуру уропатогенів – збудників інфекцій сечових шляхів серед дитячого населення Чернівецької області – впродовж 2009-2016 рр. Проведено бактеріологічне дослідження зразків сечі 3089 дітей (0-18 р. включно) Чернівецької області; визначено регіональний спектр чутливості до антибактеріальних препаратів серед основних груп збудників інфекцій сечових шляхів у дітей; проаналізовано вікові, гендерні та адміністративно-територіальні відмінності у дитячого населення регіону. Результати дослідження. Виявлені вікові, гендерні та адміністративно-територіальні особливості етіологічної структури збудників інфекцій сечової системи та їхньої антибіотикорезистентності (зниження до препаратів патогенетичної терапії лікування інфекцій сечових шляхів, а саме, до напівсинтетичних пеніцилінів – амоксицилін / клавуланат – c2=7,694,р <0,01; цефалоспоринів II-III покоління: цефуроксим – c2=4,807, p<0,01; цефтазидім – c2=15,07744, p<0,01; цефтриаксон – c2=5,633, p<0,01; цефепім – c2=12,971, p<0,01; цефоксітін – c2=20,940, p<0,01 та препаратів фторхінолонового ряду: офлоксацин – c2=6,023, p<0,01; ципрофлоксацин – c2=5,876, p<0,01; левофлоксацин – c2=4,338, p<0,01) у дитячого населення Чернівецької області повинні враховуватися для покращення якості надання медичної допомоги лікувально-профілактичними закладами всіх рівнів надання медичної допомоги. Висновки. У дітей з інфекціями сечових шляхів, що проживають у Чернівецькій області, слід виважено підходити до емпіричного вибору патогенетичної терапії – антибіотиків, представників напівсинтетичних пеніцилінів, цефалоспоринів ІІ-ІІІ поколінь та препаратів фторхінолонового ряду, як стартової антибактеріальної терапії, у зв’язку із підвищенням регіональної антибіотикорезистентності уропатогенів до цих препаратів. Подальшу корекцію антибактеріальної терапії інфекцій сечових шляхів слід проводити враховуючи дані регіонального моніторингу щодо антибіотикорезистентності основних груп уропатогенів, що циркулюють серед дитячого населення області. При неускладненій інфекції сечових шляхів у дітей доцільно уникати застосування антибіотиків широкого спектра дії і використовувати для лікування і профілактики альтернативні заходи – антибактеріальні препарати рослинного походження або використання спеціалізованих урологічних вакцин.

Keywords

• інфекція сечових шляхів
• антибіотикорезистентність
• антибактеріальна терапія.