Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Sep 2024)
Участь народу у реалізації судової влади у період польсько-литовської доби (XIV – I пол. XVII ст.)
Abstract
У науковій статті розглянуто розвиток і функціонування судової системи на українських землях у період Польсько-Литовського панування (XIV – I пол. XVII ст.). Центральну увагу приділено багаторівневій структурі судової влади, яка включала центральну владу в особі князя та бояр, а також місцеву владу, здійснювану призначеними чиновниками, такими як воєводи, волостелі та посадники. Встановлено, правова спадщина Київської Русі суттєво вплинула на судову систему українських земель під час Литовського князівства, забезпечуючи стабільність і послідовність у правовому регулюванні. Розглянуто особливості впровадження Магдебурзького права в окремих містах, яке принесло нові правові стандарти і забезпечило певну автономію міським громадам. Визначено роль різних форм народного судочинства, таких як вічові, третейські, копні, громадські, мирові та лавничі суди. Проаналізовано копні (громадські) суди, які збереглися від часів Київської Русі та діяли на основі давньоруського права. Акцентовано, копні суди існували на українських землях як у Польському королівстві, так і у Великому князівстві Литовському. Особливістю їх було те, що у них могли брати участь представники всіх соціальних верств суспільства. Зазначене, у свою чергу, забезпечувало широкий спектр думок і досвіду. Така форма судочинства передбачала розгляд різноманітних справ, включаючи земельні спори, кримінальні злочини, питання спадкування та інші цивільні справи. Попри поширення німецького права, яке приносило нові правові стандарти і процедури, копні суди залишалися важливими інституціями, особливо в сільських громадах. Окрема частина статті присвячена волоському праву, яке поширювалося на західноукраїнських землях у XIV столітті і передбачало демократичну форму судочинства через судові віче. Резюмовано, співіснування різних правових систем – німецького, руського та волоського права – створювало багатогранну правову культуру, яка відповідала потребам різних прошарків суспільства і забезпечувала стабільність та передбачуваність судових рішень на українських землях у середньовічний період.
Keywords
