Методика мікросейсмічного моніторингу гідророзриву пласта для родовищ вуглеводнів України

Abstract

Для нафтогазової промисловості енергетична незалежність держави визначається насамперед наявністю родовищ вуглеводнів в її надрах та коректним оцінюванням їх запасів. Однак запаси більшості родовищ України, які перебувають не один рік у розробці, на жаль, не безмежні і для збільшення видобутку нафти і газу потребують нестандартних підходів. Як показує міжнародна практика, при видобутку вуглеводнів нетрадиційного типу треба використовувати не просто буріння, а буріння зі стимуляцією пластів. Ефективним методом стимуляції є гідророзрив пласта (ГРП). Однак при цьому результати стимуляції, а саме форма, напрямок і розміри створеної тріщини, дуже часто не відповідають запланованим теоретичним розрахункам. Тому для контролю результату виконання ГРП слід застосовувати певні методи, поміж яких можна виділити мікросейсмічний моніторинг, що набув широкого використання у світовій практиці, а в Україні тільки починає розвиватися. Метою роботи є проведення аналізу сучасних основних методик мікросейсмічного моніторингу гідророзриву пласта та визначення найбільш ефективної з них для застосування в геолого-геофізичних умовах родовищ вуглеводнів України. Перш за все методики мікросейсмічного моніторингу ГРП розрізняються системою реєстрації глибинних сигналів, яка при цьому використовується: свердловинна або поверхнева. Розглянуто переваги і недоліки цих систем, а також описано різне сучасне обладнання для виконання мікросейсмічного моніторингу ГРП від стандартного до новітнього з використанням технології DAS/DVS. Наведено критерії вибору необхідного типу обладнання з урахуванням глибинного розміщення родовищ України. Актуальність роботи пов’язана насамперед з пошуком нових підходів до оцінювання видобувних запасів і нових технологій розробки родовищ вуглеводнів України, зокрема нетрадиційного типу.

Keywords

• ГРП
• сейсмічні спостереження
• мікросейсмічний моніторинг
• родовища вуглеводнів