ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ АЗОТНИХ ПІДЖИВЛЕНЬ ЗА ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ

Abstract

В умовах північного Степу України в Державній установі Інститут зернових культур НААН у 2016–2019 рр. досліджено вплив підживлення рослин різними видами азотних добрив (аміачною селітрою, КАС-32, сульфатом амонію) на економічну ефективність вирощування пшениці озимої по чорному пару та після соняшника. З'ясовано, що найнижча собівартість однієї тонни зерна та найвищі чистий дохід з одного гектара і рівень рентабельності відмічалися після обох попередників переважно у варіанті досліду, де на фоні передпосівного внесення добрив (N30Р60К30 – по чорному пару та N60Р60К60 – після соняшника) проводили підживлення посівів азотними добривами у два строки: N30 по мерзлоталому ґрунту + N30 наприкінці фази кущення рослин локально. Серед досліджуваних сортів пшениці озимої, а саме – Коханка (цінний за якістю зерна), Нива одеська та Ужинок (належать до групи сильних), вищеозначені показники кращими були у сорту Нива одеська і становили при вирощуванні по чорному пару залежно від виду азотного добрива 2055–2222 грн, 28470– 30089 грн на один гектар та 200,2–224,6 % відповідно. При вирощуванні цього ж сорту після соняшника собівартість однієї тонни зерна за внесення азотних добрив у два строки змінювалася залежно від виду добрива у межах 2813–2953 грн, чистий дохід – 16802–17821 грн/га і рівень рентабельності – 125,9–137,1 %. Найнижчими економічні показники після непарового попередника були у сорту пшениці озимої Ужинок, який порівняно з сортами Нива одеська та Коханка формував меншу врожайність. Виявлено, що після обох попередників вищу економічну ефективність вирощування всіх сортів пшениці озимої забезпечувало використання для азотного підживлення добрива КАС-32, а нижчу – більш затратного сульфату амонію.

Keywords

• пшениця озима
• сорт
• попередник
• мінеральні добрива
• азотні підживлення
• урожайність
• економічна ефективність