Освітологічний дискурс (Sep 2021)
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ КАДРОВОЇ АВТОНОМІЇ УНІВЕРСИТЕТУ: ВІТЧИЗНЯНІ ПРАКТИКИ
Abstract
У статті подано результати дослідження вітчизняних практик щодо прийому на вакантні посади викладачів в умовах університетської автономії. Прийняття Закону України «Про вищу освіту» (2014) розширює можливості університетської автономії, зокрема і в частині кадрової політики. Вивчення практик реалізації кадрової політики провідними вітчизняними університетами, зокрема Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова, Національним авіаційним університетом і Сумським державним університетом, дав змогу встановити, що конкурсний відбір кандидатів на зайняття вакантних посад викладачів передбачає 8 етапів, а саме видання наказу ректора університету про проведення конкурсного відбору на вакантну посаду; публікація оголошення про проведення конкурсного відбору; прийняття документів кандидатів; перевірка поданих кандидатами документів; розгляд документів конкурсною комісією; обговорення кандидатури на засіданні структурного підрозділу (кафедри, вченої ради факультету (навчально-наукового інституту), вченої ради університету, залежно від посади; обрання кандидата голосуванням Вченою радою університету (факультету) та рекомендація ректору щодо подальшого працевлаштування кандидатів; укладення контракту та видання наказу ректора про призначення (прийняття) на посаду та/або переривання трудових відносин з кандидатом, який не пройшов конкурсний відбір. На різних етапах конкурсного відбору у досліджуваних університетах виявлені певні відмінності, зокрема у вимогах до науково-педагогічного стажу претендентів, наявності публікацій у наукометричних базах, процедурі перевірки документів поданих на конкурс, розгляді документів конкурсною комісією, порядку обговорення кандидатур на засіданні структурного підрозділу тощо. На основі опитування викладачів щодо самостійного визначення університетом вимог до претендентів на посади встановлено неготовність запровадження цього інструменту кадрової автономії, оскільки близько половина респондентів висловили застороги щодо прозорості та відкритості його реалізації у вітчизняних університетах.
Keywords
