АНАЛІЗ АНАМНЕСТИЧНИХ ДАНИХ ТА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ КРИТЕРІЇВ ХАРЧОВОЇ ІНТОЛЕРАНТНОСТІ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ З УРАХУВАННЯМ ВАЖКОСТІ ПЕРЕБІГУ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ

Abstract

Раніше фізіологічного терміну гестації щорічно у світі народжується до 10% від загальної кількості дітей. Передчасне народження вважається одним з основних факторів збільшення показників неонатальної захворюваності та смертності. Морфо-функціональна незрілість організму при передчасному народженні є одним з факторів розвитку важких метаболічних порушень. Негативна дія внутрішньоутробної гіпоксії викликає порушення функціонального стану систем органів, спричиняє розвиток поліорганної недостатності після народження Для своєчасного виявлення зазначених порушень, обгрунтування необхідних профілактичних та лікувальних заходів обговорюються питання удосконалення діагностичних заходів у дітей в неонатальному періоді з метою попередження розвитку гастроінтестинальної патології у подальшому. Мета дослідження. Провести аналіз анамнестичних даних та клініко-лабораторних критеріїв порушень функціонального стану гастроінтестинальної системи у передчасно народжених дітей з урахуванням важкості перебігу перинатальної патології. Матеріали і методи дослідження. Основну групу дослідження склали 149 передчасно народжених дітей гестаційного віку 32-33/6 тижнів: підгрупа А – новонароджені з важкими формами перинатальної патології (67 дітей), підгрупа Б – діти, які мали клінічні ознаки перинатальної патології середньої важкості (82 дитини). Групу порівняння склали 50 умовно здорових дітей гестаційним віком 34-36/6 тижнів. Критерії включення у дослідження: гестаційний вік дітей при народженні 32-33/6 тижнів, прояви дисфункції травної системи погодження батьків дитини. Комплекс лабораторних методів включав дослідження у копрофільтраті показників рівня альбуміну, α-1-антитрипсину, фекальної еластази-1, PMN-еластази та кальпротектину. Дослідження виконувались із дотриманням положень GCP (1996 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964 - 2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 523 від 12.07.2012 р.). Схвалення Комісії з питань біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол № 2 від 9.02.2015 року). Статистична обробка результатів дослідження проведено за допомогою програмного забезпечення «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA, Version 10). Порівняння кількісних показників із нормальним розподілом здійснювалася з використанням t-критерію Стьюдента, (p 390,15 µg/g, альбуміну > 37,25 µg/g, α-1-антитрипсину > 452,67 µg/g при зниженні рівня PMN еластази < 95,49 ng/g у копрофільтраті новонародженого. Висновки. Значний ризик порушень функціонального стану системи травлення за умов перинатальної гіпоксії при критичних станах періоду новонародженості у недоношених дітей потребує окремої уваги лікарів практичної охорони здоров’я для уточнення особливостей соматичного анамнезу, перебігу вагітності та пологів у матері, а також характеру постнатальної адаптації новонародженого. Саме такий підхід дозволить виявити новонароджених, які мають підвищений ризик розвитку гастроінтестинальних порушень у гострому періоді захворювань неонатального періоду, а також мати віддалені наслідки з урахуванням особливостей формування процесів довготривалої адаптації організму.

Keywords

• новонароджений; гастроінтестинальна система; травлення; харчова інтолерантність; клініко-лабораторна діагностика.