Problemi Bezperervnoï Geografìčnoï Osvìti ì Kartografìï (Aug 2020)

Ставлення учнів до шкільної географії та мотиваційні чинники її учіння

  • Mariіa Mykolayivna Lavruk,
  • Alla Oleksandrivna Golovashova

DOI
https://doi.org/10.26565/2075-1893-2020-31-05
Journal volume & issue
no. 31

Abstract

Read online

Мета статті – діагностика ставлення учнів закладів загальної освіти до географії, виявлення основних мотиваційних чинників її учіння залежно від віку школярів і місцевості їх проживання. Основний матеріал. Діагностиці мотивів вивчання географії передувало з’ясування ставлення школярів до цього предмета. Учням та ученицям пропонувалось назвати улюблені шкільні предмети, і за результатами опитування обчислено рейтинг дисциплін. У шестикласників сільських і міських шкіл географія зайняла перше рейтингове місце, у семикласників і восьмикласників, а також сільських дев’яти- і десятикласників – друге місце. У міських дев’ятикласників і десятикласників географія отримала третє місце в рейтингу шкільних предметів. У статті з’ясовано рейтинг шкільної географії на підставі анкетного опитування, проведеного у 2018/2019 навчальному році серед 1163 респондентів – учнів 6–11-х класів закладів загальної освіти Львівської області; проаналізовано структуру позитивних і негативних мотиваційних чинників учіння географії залежно від віку і місцевості проживання школярів; показано погляд учителів на мотивуючі і демотивуючі фактори географічного навчання; представлено інтерпретацію результатів у контексті популярної теорії самодетермінації Дісі-Райана. Висновки та подальші дослідження. Діагностика ставлення школярів до географії в окремо взятому регіоні України показала найвищий рейтинг цього предмета серед інших шкільних дисциплін та позитивне ставлення до нього основної частини (понад 75%) опитаних учнів. На міру симпатії до географії мають вплив вік учнів і тип місцевості, в якій проживають школярі: найвищий ранг симпатії до предмета продемонстрували сільські учні та учениці, які вивчають природничі курси дисципліни (6–7 класи). Провідні чинники позитивного ставлення до географії вкорінені у зміст цього предмета й сучасні форми організування процесу його вивчення, що в кінцевому результаті сприяє формуванню внутрішньої мотивації пізнання. Отримані результати емпіричного дослідження можуть бути застосовані для вироблення психолого-педагогічних і методичних моделей навчання географії у різних класах закладів загальної середньої освіти.

Keywords