Співставлення чіткого и нечіткого підходів до розв’язку задач інформаційної безпеки

Abstract

Проведено порівняння чіткого та нечіткого підходів із метою виявлення їх спільних рис та відмінностей. У задачі розподілу ресурсів захисту інформації проаналізовано принципи формування функцій належності до нечітких множин і їх вплив на кінцеві результати. Показано, що нечіткий підхід дає змогу оптимізувати показники системи захисту інформації за рахунок раціонального вибору функцій належності, які відображають основну характеристику об’єктів — їх динамічну вразливість. На прикладі системи з двох об’єктів із різними вразливостями встановлені умови, за яких досягається найвищий рівень співпадіння результатів у разі використання двох підходів. Методика може бути використана під час розрахунку допустимих витрат в інформаційних системах із довільною кількістю об’єктів, котрі відрізняються кількістю розміщеної інформації, вразливістю та рівнем допустимих втрат. Окреслені шляхи подальшого застосування приведеної методики в задачах інформаційної безпеки.