Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Sep 2022)
Особливості формування бобово-злакової травосуміші залежно від впливу агротехнічних факторів
Abstract
В останні роки погіршення екологічної ситуації, зростання цін на мінеральні добрива та їхнє прогнозоване подорожчання змушують шукати шляхи зменшення норм їх внесення та альтернативні засоби підтримання високої продуктивності сіяних кормових угідь. Хоча удобрення було й залишається одним із вирішальних способів збільшення продуктивності сіножатей, а також підвищення їхньої економічної ефективності. Метою наших досліджень було виявити особливості формування продуктивності бобово-злакової травосуміші сінокісного типу залежно від застосування малих доз мінерального удобрення, використання стимулятора росту та передпосівної інокуляції насіння. Дослід закладено у 2020 р. літнім безпокривним способом сівби на осушених гончарним дренажем дерново-підзолистих поверхнево оглеєних середньокислих суглинкових ґрунтах. З багаторічних трав висівали: пажитницю багаторічну – сорт Дрогобицький 16, тимофіївку лучну – Підгірянка, грястицю збірну – Дрогобичанка, конюшину лучну – Передкарпатська 33, конюшину гібридну – Придністровська і лядвенець рогатий – Аякс. Польові дослідження проводяться на експериментальній базі Передкарпатського відділу наукових досліджень Інституту сільського Карпатського регіону НААН (с. Лішня Дрогобицького р-ну Львівської обл.). Мінеральні добрива використовували у формі нітроамофоски. Згідно зі схемою проводили обробку вегетуючих рослин у фазі кущення препаратом «Міра РК» та обробляли насіння бобових перед посівом бактеріальним препаратом «Ризобофіт». Встановлено, що передпосівна інокуляція насіння бактеріальними препаратами дала змогу отримати 13,7 т/га, що на 2,7 т/га, чи 24,5%, більше порівняно з варіантом, де насіння не піддавали обробці. Серед варіантів удобрення найефективнішим виявилося сумісне застосування обробки насіння «Ризобофітом», вегетуючого травостою стимулятором росту «Міра РК» поряд із внесенням в ґрунт N30P30K30, що забезпечує отримання 15,5 т/га сухої маси. На цьому ж варіанті відмічено і склав 149%. Передпосівна інокуляція насіння забезпечила зростання рентабельності до 134% проти варіанта без обробки, у якому цей показник становив 91%. Менш рентабельним у досліді виявився варіант із внесенням N60P60K60 у вигляді нітроамофоски – лише 68%.
Keywords
