ОСВІТНЄ КРАЄЗНАВСТВО В УКРАЇНІ: ОНОВЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАСАД І ВИКЛИКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ

Abstract

Актуальність звернення до теоретичних основ освітньої та історико-освітньої краєзнавчої роботи вмотивовано її розглядом у сучасних обставинах життя в Україні як знаряддя протидії викликам інформаційної війни, засобу формування у шкільної і студентської молоді патріотизму і національної самоідентифікації в умовах збройної агресії і воєнного стану. Аргументовано, що для підвищення ефективності краєзнавчої роботи варто переглянути її першооснови з урахуванням сучасних підходів до розвитку регіоналістики, локалістики, здійснюваних у зарубіжній та українській соціогуманітаристиці. У статті представлено авторську рефлексію співвіднесення понять історична регіоналістика, історичне краєзнавство, освітнє краєзнавство, освітньо-історичне краєзнавство задля окреслення об’єктно-предметних полів, означуваних ними. Викладено авторський підхід до дефініювання об’єктно-предметної сфери царини освітнього та історико-освітнього краєзнавства, аргументований доцільністю її перегляду на засадах методології історичної науки, історичної регіоналістики як міждисциплінарного напряму досліджень та з урахуванням репрезентованих у статті зарубіжних трендів і підходів до тлумачення локальної та регіональної історії, що є орієнтирами для переосмислення методології історико-освітнього краєзнавства. Аргументовано нагальну потребу розширювати використання краєзнавчої діяльності, пов’язаної насамперед з новітньою історією України, для формування в цільової аудиторії національної ідентичності як визначального національного інтересу.

Keywords

• історична регіоналістика
• історичне краєзнавство
• освітньо-історичне краєзнавство
• патріотизм
• новітня історична пам'ять