Cтруктура адвентивної фракції флори заплавних екосистем міста Луцька та його околиць
Abstract
Проблемою урбанізації є зростання кількості адвентивних видів, що призводить до зменшення частки аборигенних видів. Вивчення заносних видів має велике практичне значення, оскільки більшість із них – бур’яни сільськогосподарських культур, отруйні рослини та види із високою інвазійною спроможністю. Вивчення флори досліджуваних угруповань проводили традиційним маршрутно-рекогносцированим методом. Під час польових досліджень зібрано гербарну колекцію судинних рослин. За результатами досліджень частка адвентивної фракція флори міста Луцька нараховує 121 вид судинних рослин (88,3 % від загальної кількості адвентивних видів, установлених на досліджуваних територіях), вони належать до трьох класів; 26 порядків; 33 родин і 91 роду. В ієрархії таксонів провідне місце належить класу Magnoliosida (126 таксонів, або 92,71 %). Найбагатшим видовим різноманіттям характеризується родина Asteraceae – 33 види (26,19 %). Друге й третє місця відповідно, займають родини Fabaceae і Lamiaceae (12 видів, 9,52 % й 11 видів, 8,73 %). Двадцять три родини класу Magnoliosida (або 74,19 %) у досліджуваній ценофлорі є одновидовими, а монотипні роди складають 25,25 %. Річкові заплави Луцька є потужним центром концентрації адвентивних рослин є (45,50 % від загальної кількості видів); у систематичній структурі адвентивної ценофлори заплав чисельно переважає декілька родин, більшість із яких одновидові; за хроноелементом простежуємо переважання археофітів. У структурі адвентивної ценофлори переважають євроазійський (31 вид, 25,6 %), голарктичний (23 види, 19 %), космополітний (8 видів, 6 %) та євроазіатсько-північноафриканський і північноамериканські види ( по 6 видів, 4,9 % відповідно). Найчисельнішою групою щодо вологи є ксеромезофіти – 49 видів (40,5 %) та мезофіти – 43 види (35,5 %). Відносно світла чисельно переважають геліофіти – 59 видів (48,7 %) і сціогеліофіти – 45 видів (37,1 %). Співвідношення дерев’янистих рослин до трав’янистих становить 1:13,7. У складі адвентивної фракції за способом дисемінації найчисельніші анемохори, ендозоохори, барохори та зоохори. Заносні види інтенсивно впроваджуються в регіональну флору, натуралізуються й стають її невід’ємним компонентом. Знання видового складу адвентивної фракції заплавної флори м. Луцька та його околиць, біологічні й ценотичні особливості цих видів, міграційні можливості, здатність до натуралізації допоможуть вияснити тенденції розвитоку заплавних ценофлор, збереження їхніх унікальних екосистемних функцій.
Keywords
