Еволюція взаємовідносин держави і громадянського суспільства

Abstract

Метою статті є дослідження основних напрямів еволюції взаємовідносин держави і громадянського суспільства. Охарактеризовано пошуки шляхів досягнення оптимальної рівноваги між громадянським суспільством і державою. Обгрунтовано, що з позицій системного підходу надійність і щільність взаємодії державної влади і громадянського суспільства відображають зворотні зв’язки, що показують якість і зміст їх інформаційного взаємообміну і орієнтують на досягнення соціальної ефективності публічного управління, оскільки дають змогу своєчасно виявляти і визначати потреби і вимоги суспільства, проблеми, які виникають, формулювати політику щодо їх вирішення. Розкрито моделі взаємодії держави та громадянського суспільства. Автор поділяє думку, що у контексті взаємодії державної влади і громадянського суспільства діє механізм зворотних зв’язків, який забезпечує консолідацію держави та громадянського суспільства під час вирішення нагальних суспільних проблем. Громадянське суспільство за природою своєї еволюції є вимогою формування соціальноорієнтованої правової держави, тому важливо перейти від протистояння до конструктивного діалогу, що неможливо за пасивності однієї зі сторін, оскільки тільки діалог між ними є єдиною можливістю запобігти антагонізму в суспільстві, стати дієвим механізмом зміцнення як громадянського суспільства, так і держави. Показано, що консолідованою може бути демократія з розвиненим громадянським суспільством. Ступінь розвиненості громадянського суспільства – характеристика рівня демократизму і політико-правової культури соціуму. Громадянське суспільство розвинене настільки, наскільки зберегло за собою більшість функцій і повноважень інститутів самоорганізації і самодіяльності громадян.

Keywords

• громадянське суспільство, держава, консолідація, взаємодія, публічне управління