Постнекласична методологія у побудові етико-екологічного знання

Abstract

Аналізується етап становлення екологічної етики в контексті розвитку сучасної методологічної парадигми. Визначення екології набуває нового наукового статусу, в якому вона починає виступати не стільки "наукою", скільки ментальним середовищем, в якому з'єднуються дослідницькі, ідеологічні, філософсько-світоглядні і конкретно-організаційні основи управління ресурсами. Сучасне знання стало значно більше обумовлюватися екологічними, соціальними і етичними аспектами. Нові методологічні конструкції будуються на основі синтезування знання і соціогуманітарних, і природних наук. В результаті концептуалізуются теорії екоцентризму, біоцентризму і екобіоцентризму. Важливим аспектом методологічних спрямувань нової науки стає першочерговість її орієнтації на майбутнє. Адже соціоприродний похід на екологічній основі має на своїй меті прогнозування і часткове проектування майбутнього соціуму

Keywords

• постнекласичний етап
• екологічна етика
• мораль
• нелінійність
• системність