Художньо-промислова робітнича освіта радянської України першої половини 1930-х рр.
Abstract
Мета статті: охарактеризувати на прикладі подільського регіону організацію навчання кваліфікованої робочої сили для художніх промислів у першій половині 1930-х рр., коли більшовицька влада намагалася уніфікувати професійну освіту. В основі методології дослідження архівна евристика та аналіз джерел щодо організації освіти кваліфікованих робітників художніх промислів у контексті нормативної бази функціонування професійної освіти. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше у вітчизняній історіографії розглянуто діяльність школи промислово-кооперативного учнівства в художній кооперації, адже досі вивчалася вища та середня спеціальна художньо-промислова освіта; вивчено функціонування Клембівської школи промислово-кооперативного учнівства (1931–1941). Висновки. Художньо-промислова освіта радянської доби охоплювала також професійну підготовку нижчого технічного персоналу та робітників. Орієнтуючись на державну систему освіти, на тлі індустріалізації у першій половині 1930-х рр. більшовицька влада спробувала уніфікувати підготовку кваліфікованої робочої сили в промисловій кооперації за зразком промисловості. Школи промислово-кооперативного учнівства мали бути подібними до фабрично-заводських (ФЗУ), що не враховувало особливості підготовки працівників для художніх промислів, тому швидко було відновлено художню складову навчання. Створення школи при Клембівській артілі, що спеціалізувалася на вишивці, дозволило підготувати тисячі вишивальниць, обізнаних з південно-подільськими орнаментами та техніками вишивки, які поширили свої знання по території Вінницької області.
Keywords
