Місто: історія, культура, суспільство (Apr 2021)
МУРАЛИ ХАРКОВА: ПРОСТІР, ПАМ’ЯТЬ, ПОЛІТИКА
Abstract
У статті проаналізовано мурали Харкова, що з’явилися у місті упродовж 2008–2020 рр. 24 арт-об’єкти розглянуто як медіатори історичної пам’яті, що ретранслюють різні наративи/дискурси: радянсько-ностальгійний, регіональний, національний; виявлено контекст їх створення, практики їх інструменталізації різними агентами історичної пам’яті. Ініціатором появи муралів, що репрезентують радянсько-ностальгійний дискурс, є міська влада. Найбільше таких зображень з’явилося у місті у 2013 р., напередодні святкування Дня міста та відзначення 70-річчя визволення від німецької окупації. Очільники міста ініціювали проєкт «Гордость Харькова», у межах реалізації якого у місті було створено мурали із зображенням харків’ян, життя та творчість яких безпосередньо пов’язана із подіями «Великої Вітчизняної війни» (В. Гризодубова, Г. Жуков, К. Шульженко, П. Набойченко). Ці та інші зображення ілюструють радянсько-ностальгійний і регіональний виміри публічного простору міста. Вони найчастіше поєднуються між собою, латентно або прямо актуалізуючи фантомні болі «першої столиці». Такі зображення завжди персоніфіковані. Критерії вибору персоналії – уродженець та мешканець Харкова, відомий на загальносоюзному рівні (Л. Гурченко, І. Бугримова та ін.). Від 2014 р. спостерігаємо появу в місті зображень загальнонаціональних символів, що можна інтерпретувати як спробу вписати Харків до національного наративу, продемонструвати перебування міста у core українського політичного проєкту. Такі мурали є персоніфікованими й абстрактно-символічними (Т. Шевченко, воїни-герої Крут, герб України, петриківський розпис, вишиванка (орнамент), лялька-мотанка та ін.). Ініціаторами створення цих муралів є міська влада і громада міста. Зазначимо, що національний наратив майже ніколи не поєднувався з регіональним. Утім, зафіксовано випадки, коли радянсько-ностальгійний, регіональний та національний дискурси проектувалися в одному зображенні. Приміром, є мурал, на якому зображено загиблих воїнів-афганців і воїнів, що загинули під час АТО. Це може свідчити про багатошаровість історичної пам’яті мешканців регіону. Отже, аналіз муралів як медіаторів певного образу минулого у просторі Харкова засвідчив, що з 25 муралів, створених у 2008–2020 рр., які мають яскраво виражене ідеологічне забарвлення, 13 ретранслюють у просторі міста Харкова радянсько-ностальгійний наратив, 12 – регіональний, 10 – національний.
Keywords
