Місто: історія, культура, суспільство (Dec 2023)
Київський текст: кітчевий вимір (на матеріалі роману Богдана Бойчука «Розанна з Нивок»)
Abstract
Стаття фокусується на функціюванні київського тексту в романі Богдана Бойчука “Розанна з Нивок”. Користуючись теоріями Тамари Гундорової, авторка статті зближує характерний для модернізму “романсний” міський — а зокрема київський — текст і текст кітчевий, що дає підстави зарахувати “Розанну з Нивок” до, за визначенням Тамари Гундорової, “наївного, або неусвідомленого, кітчу”. Відповідна наснаженість тексту Бойчука виявляється у формальній та сюжетній його спорідненості з романсним жанром, а також у специфічному способі авторської нарації. У праці проаналізовано, як постає — а відтак змінюється — київський простір “Розанни з Нивок”. Крім того, робота окреслює орієнтири, які є константними у маркуванні міського простору. Було виявлено, що головною рисою київського простору в романі Богдана Бойчука є його замкненість: найчастіше в тексті виринають ті локуси (Володимирська гірка та прилеглі околиці, як-от Софійський та Михайлівський собори, Золоті Ворота тощо), які формують імагологічний образ Києва. Важливим є й те, що в тексті трапляються неточності, характерні для людей, які ще не освоїлися в місті: це, зокрема, хибно побудовані маршрути, неправильно зазначені назви вулиць тощо. Цей факт можна пов’язати водночас і зі специфічним характером головного героя роману, і з тим, що більшу частину життя Богдан Бойчук провів не в Києві. Зберігаючи сентимент до сакральних пам’яток міста, роман зміщує фокус уваги в бік мирського: точками, які структурують простір, є не не історичні споруди, а ресторани й кафе, які можна знайти в тому чи тому районі. Водночас мірою того, як змінюється внутрішній стан головного героя роману, розширюється й київська топіка: в тексті з’являються більш віддалені від помешкання персонажа райони, як-от околиці метро “Арсенальна” чи проспект Перемоги, що на Нивках. Оскільки поштовхом до такої зміни є розвиток романтичних почуттів героя, стає очевидним той факт, що київський простір — це простір вітальний, а вихід із нього стає ознакою смерті або старіння.
Keywords
