Аналіз інтраопераційної діагностики та результатів гістологічного дослідження у дітей із гострим апендицитом

Abstract

Гострий апендицит є однією з найчастіших патологій у дітей, які вимагають хірургічного втручання. Призначення антибактеріальної терапії та її тривалість у післяопераційному періоді переважно визначається формою гострого апендициту, яку первинно встановлює хірург при виділенні червоподібного відростка. Мета: порівняти інтраопераційний діагноз із результатами гістологічного дослідження та проаналізувати чинники їх розбіжності у дітей із гострим апендицитом. Матеріали і методи. Робота ґрунтується на результатах апендектомій та гістологічних досліджень, які проведені у 1624 дітей, що знаходились на лікуванні у І хірургічному відділенні Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ» з приводу гострого апендициту протягом 2014–2018 років. Результати. У 60,6% пацієнтів інтраопераційний та гістологічний діагнози збігалися, тоді як у 39,4% дітей – різнилися. При цьому у 87,7% дітей з невідповідністю діагнозу відмічалась гіпердіагностика, а у 12,3% – недооцінювання запальних змін у відростку. Найчастіше гіпердіагностика була у дітей, яких оперували пізно ввечері та нічний час (46,8%), а також у вихідні дні (49,4%). Відмічена більша точність діагностики форми гострого апендициту при лапароскопічній апендектомії порівняно з лапаротомними втручаннями (68,3% і 59,7% відповідно). Висновки. Хірургічні втручання у нічний час та вихідні дні супроводжуються значним відсотком гіпердіагностики запальних змін у червоподібному відростку. Впровадження у клінічну практику методів гістологічної експрес-діагностики дозволить оптимізувати антибактеріальну терапію у післяопераційному періоді у дітей із гострим апендицитом. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords

• гострий апендицит
• діти
• інтраопераційний діагноз
• гістологія