Синопсис: текст, контекст, медіа (Jun 2020)

Семантичний контраст і нерівність в позиції звертання (на матеріалі англомовної художньої прози)

  • Iryna Tryshchenko

DOI
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.2.7
Journal volume & issue
Vol. 26, no. 2

Abstract

Read online

Стаття присвячена актуалізації в позиції звертання стилістичних прийомів, які базуються на семантичному контрасті і нерівності. Зокрема, предметом дослідження є функціонування вказаних звертань в художньому тексті. Актуальність теми зумовлена необхідністю отримання нових поглиблених знань про експресивні засоби художнього тексту, які є вкрай важливими для його адекватного розуміння, інтерпретації і перекладу. Мета цієї статті: дослідити функціонування звертань, у яких актуалізуються побудовані на семантичному контрасті і нерівності стилістичні прийоми. В ході дослідження застосовувались методи семантичного, контекстуального аналізу і елементи прагматичного аналізу. Серед контрастних звертань спочатку аналізуються іронічні звертання, які часто включають оцінний компонент конотації. В залежності від контексту оцінний компонент в таких звертаннях може змінювати свій знак на протилежний: з негативного на позитивний і навпаки. Розглядаються приклади нереферентного вживання звертань для створення іронічного смислу. При аналізі оксиморонів-звертань застосовуються положення теорії семантичної комбінаторики М. В. Нікітіна. Встановлюється, що відношення контрадикторності можуть виникати не тільки всередині синтагми-звертання, але і між звертанням та іншою частиною висловлювання. Характеризуються типи такої контрадикторності, а саме: семантична і стилістична. Аналізуються типи градації і частотність їх актуалізації в позиції звертання. Окрім цього, виявляються можливості розташування звертань — компонентів градації в тексті (контактне і дистантне). Визначається роль авторського мовлення в адекватній емінтерпретації емоційно-оцінних звертань, які є компонентами градації. Вживання вказаних вище стилістичних прийомів в звертаннях поєднується з оцінним компонентом, сигналізуючи про позитивне чи негативне ставлення мовця до адресата і про певну реакцію мовця на конкретну ситуацію спілкування. Подальше вивчення звертань перспективне у взаємозв’язку з іншими засобами вираження категорії адресатності, а також в плані виявлення їх жанрової специфіки і особливостей актуалізації інших стилістичних прийомів в позиції звертання.

Keywords