Аналітично-порівняльне правознавство (Dec 2022)

Міжнародні стандарти медіації як альтернативного способу вирішення правових спорів та їх імплементація в умовах євроінтеграції України

  • S.О. Istin

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.05.77
Journal volume & issue
no. 5

Abstract

Read online

У статті охарактеризовано міжнародні стандарти медіації як альтернативного способу вирішення правових спорів та обґрунтування перспектив їх імплементації в Україні у світлі євроінтеграції Обґрунтовано, що у формуванні стандартів медіації провідну роль відіграють глобальні та регіональні міжнародні організації та союзи, зокрема, Організація Об’єднаних Націй, Рада Європи, Європейський Союз, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна торгова палата, Світова організація торгівлі та ін. Через свою нормотворчу та організаційну діяльність вказані суб’єкти напрацювали низку провідних і дієвих стандартів медіації, імплементація яких, досі є актуальною для України. Враховуючи євроінтеграційні наміри України, особливо актуальними є імплементація саме стандартів Ради Європи та врахування досвіду і стандартів медіації, сформованих Європейським Союзом. Міжнародні стандарти медіації слід умовно поділяти на дві групи: 1) ті, що стосуються професійної діяльності медіації: професіоналізм медіатора, досвідченість, незалежність, нейтралітет та об’єктивність, відповідальність медіатора; 2) ті, що стосуються процедури та наслідків медіації: ініціювання медіації сторонами або уповноваженим органом, договірні підстави проведення, конфіденційність, якість медіації, гарантування судового захисту незалежно від проведення медіації, зрозумілість процедури та наслідків медіації для сторін, чесність процесу медіації, обов’язковість прийнятого рішення для сторін, оплатність послуг медіатора та ін. Потребують імплементації в чинне законодавство про медіацію стандарти, що стосуються забезпечення якості медіації в Україні. Законодавством не визначено ефективних, простих і дієвих механізмів контролю за якістю медіації. Зокрема, визначено можливість притягнення медіатора до цивільно-правової, адміністративної, кримінальної відповідальності. Але фактично відсутні підстави такої відповідальності у галузевому законодавстві, що утворює прогалину.

Keywords