Економіка та управління АПК (Dec 2024)
Фінансова спроможність територіальних громад України в умовах війни
Abstract
Встановлено, що методичний підхід до визначення загального рівня спроможності територіальних громад є спрощеним, а тому надзвичайно мала частка громад з низьким рівнем спроможності (до 1 %). Запропоновано методичні підходи та алгоритм розрахунку фінансової спроможності усіх територіальних громад України за довоєнний 2021 і воєнний 2023 рр., на основі чого визначено, що кількість громад з позитивним (високим,оптимальним, задовільним) рівнем спроможності не змінилася.Одержані результати дозволяють зробити висновок про ефективну адаптацію бюджетної політики органів місцевого самоврядування щодо викликів воєнного часу. Виявлено, що в умовах воєнного стану в країні відбувалася поляризація територіальних громад за рівнями фінансової спроможності: високого рівня зросла на 13,5 %, критичного – зросла на 36,8 %, але зменшилася частка спроможних громад із групи оптимального рівня на 6,3 %, задовільного - на 24,0 %, низького - на 8,9 %. Якщо у 2021 р. територіальні громади високого і критичного рівнів фінансової спроможності налічували 569 громад (до 40 % від загальної кількості 1438 громад), то у 2023 р. – 677 (47 %), або відбулося збільшення їх кількості на 19 %. Розраховано, що приріст полярних (високого і критичного рівнів) громад становить 108 одиниць і відповідає чисельності проміжних(оптимального, задовільного, низького рівня) громад, а кількісний склад діаметрально розташованих груп громад зріс на 7,5 %. Встановлено, що в умовах війни посилюється диференціація територіальних громад різного функціонального призначення за рівнем наповнення місцевих бюджетів, зокрема, за 2021-2023 рр. дохідна частина бюджетів сільських територіальних громад зросла на 134,5 %, селищних і міських – на понад 128 %, м. Києва – на 121 %, обласних – на 113,5 %. Зроблено висновок, щонепропорційне зростання зумовлене збільшенням податку на доходи фізичних осіб за цей період на понад третину, а його частка у структурі доходів зросла з 60 % до 65 %, а також були реалізовані пропозиції щодо підвищеного на 4 % нормативу зарахування ПДФО до місцевих бюджетів (крім бюджету м. Києва) Наголошено, що російська агресія завдала суттєвих втрат соціальній інфраструктурі та промисловому потенціалу Київської області, змусила велику частину населення стати внутрішньо переміщеними особами (ВПО) або стихійно мігрувати за кордон. Після звільнення пристоличного регіону від окупантів, які тут знаходилися понад місяць, розпочалося відновлення об’єктів та інженерних мереж критичної інфраструктури, а потім - житлово-комунального господарства. Обґрунтовано, що ремонт пошкоджених та відбудова зруйнованих об’єктів може затягнутися на кілька років і основним гальмівним чинником є дефіцит фінансових та матеріальних ресурсів, нестача кваліфікованої робочої сили тощо.
Keywords
