ВІЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ

Abstract

Сьогодні ВЕЗ існують в державах, різних за рівнем і характеру економічного розвитку. Вони є в промислово розвинених країнах (ПРК), в нових індустріальних країнах (НІК), в країнах, що розвиваються (РК) і в країнах, що переходять до ринкової економіки. Їх розподіл по планеті дуже нерівномірний. Найбільшим динамізмом процес створення ВЕЗ характеризується в країнах, що розвиваються. Так, якщо в 1960 р в цій групі країн їх було дві, в 1975 р -79, 1981 р.-96, 1985 р.-264, то до середини 90-х рр. вже налічувалося понад 900 зон. Через ВЕЗ проходить близько 10% світового товарообігу, причому темпи зростання в них обсягів експорту та імпорту досить високі. За оцінками фахівців Центру ООН по транснаціональним корпораціям (ТНК), до середини 90-х рр. чисельність занятих в ВЕЗ перевищила 3 млн. чоловік. Завдання на сьогодення полягає в тому, щоб забезпечити необхідну теоретико-методологічну основу феномена ВЕЗ в світогосподарських зв'язках, узагальнити світовий досвід їх створення і функціонування в країнах з різним рівнем економічного розвитку і на основі критичного аналізу світової та вітчизняної практики забезпечити засвоєння і успішне застосування отриманих знань у практичній діяльності.

Keywords

• вільні економічні зони
• зовнішньоекономічні зв’язки
• види вільних зон