МЕХАНІЗМИ АДАПТИВНОГО УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЙНОЇ КОНВЕРГЕНЦІЇ З ЄС

Abstract

У статті здійснено комплексне теоретико-методологічне осмислення механізмів адаптивного управління сталим розвитком сільських територій України з урахуванням інтеграційної конвергенції з інституціональним простором Європейського Союзу. Визначено, що ефективність адаптивного управлінського впливу визначається здатністю системної трансформації локальних управлінських структур через залучення децентралізованих інструментів та ресурсної синергії. Досліджено роль інтегративного потенціалу політик згуртованості ЄС як каталізатора інституційної ресинхронізації сільського простору та активізації ендогенного розвитку в умовах багаторівневого врядування. Ідентифіковано ключові дисфункції існуючих моделей територіального управління та запропоновано концептуальну рамку адаптивної інституціоналізації, що базується на засадах стратегічної рефлексивності та смарт-спеціалізації аграрних кластерів. Доведено необхідність формування поліцентричних структур управління, які здатні забезпечити еволюційно-поступальний розвиток сільських територій України у векторі європейської інтеграції.

Keywords

• сталий розвиток
• сільські території
• адаптивне управління
• євроінтеграція
• політики згуртованості
• багаторівневе врядування