Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина (Apr 2025)
КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНЕ ЗІСТАВЛЕННЯ ЗМІН У СИСТЕМІ « МАТИ-ПЛАЦЕНТА- ПЛІД-НОВОНАРОДЖЕНИЙ» ПІД ВПЛИВОМ COVID-19 ПРОТЯГОМ ВАГІТНОСТІ
Abstract
COVID-19 є глобальною медико-соціальною проблемою лікарів різних спеціальностей. SARS-COV-2 інфекція може впливати на перебіг вагітності у жінок, пренатальний стан плода та адаптацію новонародженої дитини після народження. Специфічний симптомокомплекс проявів під впливом дії вірусу SARS-COV-2 на організм вагітної, призводить до значних змін плацентарного кровообігу та порушує послідовний розвиток плода та адаптацію новонародженого. Мета дослідження: Проведення клініко-морфологічного дослідження змін у системі «мати-плацента-плід-новонароджений» у матерів, що перенесли COVID-19 під час вагітності. Результати та їх обговорення: Ретроспективно-проспективне дослідження проводилося на базі ДУ протягом 2021–2023 рр. ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України». Всього в дослідженні взяли участь 141 вагітна жінка: основну групу склали 116 вагітних, які перехворіли на COVID-19 в залежності від триместру вагітності (група І-ІІІ), контрольна група склала 25 здорових жінок. Проведено морфологічне дослідження їхніх плацент та новонароджених відповідно до біоетичних вимог Гельсінської декларації. Всі жінки основної групи мали певні проблеми під час вагітності та формували відповідні фактори ризику для народження їхніх немовлят. У плацентах жінок з перенесеним COVID-19, переважно в 1 та 3 триместрах вагітності, діагностовано ознаки плацентарної дисфункції, передчасного дозрівання з гіпо/гіперплазією, петрифікацією, деструкцію судин та тромбозом. Порушення постнатальної адаптації було встановлено у дітей, переважно в І та ІІІ основних груп, при р = 0,018. Діти цих груп частіше народжувались в середньо-тяжкій та тяжкій асфіксії, р = 0,011; респіраторні порушення мали в 2,4 рази частіше діти ІІІ групи та потребували інтенсивної терапії, p = 0,015. Постгіпоксична кардіопатія діагностована у кожної 3 дитини з цих груп, р = 0,016. Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, р = 0,005, СЕК та ВШК за даними нейросонографії у 2,8 рази та 1,9 рази частіше виявлялися у новонароджених І та ІІІ груп. Були виявлені запальні зміни внутрішніх органів у дітей основної групи. Висновок: Результати проведених досліджень свідчать про необхідність вивчення механізму передачі інфекції від матері до дитини, змін фето-плацентарного бар’єру та характерних порушень перебігу неонатального періоду у дітей від матерів, що перехворіли на COVID-19.
Keywords
