Задоволеність та якість життя жінок похилого віку

Abstract

Важливим у комфортному старінні є також задоволеність життям. Серед досліджуваних жінки похилого віку здебільшого мають низький та середній рівні задоволеності життям, лише невелика їх частка – високий. Основними чинниками задоволеності життям у похилому віці виступають відсутність економічної та соціальної стабільності; суперечність між сучасними й колишніми соціальними цінностями; недостатня соціально- політична підтримка людям похилого віку; невміння правильно адаптуватися до нового соціального статусу; неправильне ведення здорового способу життя; недостатня рухова активність; невміння правильно організовувати та проводити дозвілля. Мета дослідження – визначити ступінь задоволеності і якості життя жінок похилого віку. Для досягнення мети дослідження використовували такі методи дослідження, як аналіз та систематизація теоретичних даних, психодіагностичні, методи математичної статистики. Висновки. Проведено комплексне дослідження із визначення індексу задоволеності життям (ІЗЖ) серед 91 жінки віком 60–75 років. Більшість опитуваних (69,2 %) мають низький рівень задоволеності життям, середній рівень визначено у 23,08 % респондентів та лише 7,7 % опитуваних мають високий рівень ІЗЖ. За методикою «Шкала задоволеності життям» (SWLS) Е. Дінера 43,9 % мають низький рівень задоволеності життям, у 25,3 % респондентів виявлено дуже низький рівень задоволеності життям, вищий від середнього рівень простежено в 15,4 % досліджуваних, середній – у 7,7 % жінок, лише у 2,2 % осіб похилого віку виявлено високий рівень задоволеності життям. Серед компонентів якості життя в жінок похилого віку фізичний компонент здоров’я виявлено на рівні 44,9 %, що вказує на низький рівень, а психологічний компонент здоров’я – 35,4 % – на дуже низький.

Keywords

• похилий вік, якість життя, рухова активність