Договір як джерело правового регулювання цивільних та сімейних відносин

Abstract

В науковій статті обґрунтовано, що людина щоденно виступає активним учасником цивільних та сімейних відносин. Сфера сімейного життя є невід’ємною складовою нашого буття. У свою чергу цивільні правовідносини розширюють можливості їх учасників шляхом задоволення особистих немайнових та майнових потреб та інтересів. Поряд із іншими регуляторами суспільних відносин роль договору у впливі на досліджувані правовідносини є визначальною. Формування та становлення договору як самостійного джерела права має тривалу історію. Його роль поряд із такими поширеними джерелами права як, нормативно-правовий акт, звичай та інші є важливою. Загалом щодо дослідження договору як джерела права є достатньо наукових праць в сфері цивільного та сімейного права, однак при цьому не достатньо уваги приділено питанню договору як джерелу правового регулювання сімейних та цивільних відносин, це і визначило напрям нашого дослідження. Договір виступає основним регулятором цивільних правовідносин, також відзначимо його важливий вплив на регулювання сімейних відносини. Автором досліджено підходи науковців в теорії держави та права до визначення поняття «джерело права», «форма права», «правове регулювання». Встановлено, що договір є і джерелом права і джерелом правового регулювання, оскільки ці поняття не є тотожні. Розкрито види правового регулювання, і визначено, що договір є джерелом індивідуального регулювання цивільних та сімейних відносин. В результаті дослідження сформульовано поняття договору як джерела правового регулювання цивільних та сімейних відносин як зовнішню форму вираження правил поведінки, встановлених учасниками відносин для регулювання цивільних та сімейних відносин, що виникають, змінюються та припиняються з ув’язку з укладенням такого договору. Також визначено основні ознаки, які його характеризують.

Keywords

• договір
• джерела права
• правове регулювання
• нормативне регулювання
• індивідуальне регулювання
• правовідносини