Психологічні перспективи (Jan 2017)
ОРГАНІЗОВАНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК КРИТЕРІЙ КЛАСИФІКАЦІЇ ВОЛОНТЕРСТВА
Abstract
У статті розглянуто взаємозумовленість різних аспектів визначень волонтерства в їх співвіднесенні з рівнями реалізації волонтерської діяльності. Запропоновано визначення волонтерства як складного неоднорідного соціально-психологічного явища, яке проявляється у формі специфічної соціальної активності. Це визначення дає змогу об’єднати різні аспекти дефініції волонтерства та розуміти його як певний цілісний континуум складноорганізованої діяльності, де рівень реалізації діяльності виступає критерієм, що диференціює вказаний континуум й організовує його в ієрархічно побудовану структуру аспектів як проявів волонтерства. Рівні реалізації діяльності приведено у відповідність до таксономії об’єктів соціально-психологічного вивчення. Запропоновано узагальнюючу модель співвіднесення різнорівневих проявів волонтерства із суб’єктами виконання волонтерської роботи через підсистему діяльності, що зумовлює різний спосіб організаційного супроводу активності того чи іншого суб’єкта. Це узагальнення дало підставу обґрунтувати поняття «організованість діяльності» для використання в ролі критерію класифікації проявів волонтерства. Саму підсистему організаційного супроводу діяльності розкрито через поняття «структура діяльності», яке виокремлено в межах загальнопсихологічної теорії діяльності, де структурні елементи діяльності – діяльність, дія, операція – пов’язані з поняттями (мотив, ціль, умова). Показано можливість узагальнення спрямувальних структурних елементів діяльності змінних через поняття її організаційної підсистеми. Через поняття підструктур діяльності розкрито специфічну відмінність самоорганізації волонтерської діяльності на рівнях її реалізації особистістю й суспільним рухом, що зумовлює потребу подальшого аналізу взаємовпливу цих змінних у їх забезпеченні конкретної волонтерської роботи, яка реалізовується особистістю як учасником суспільного руху.
Keywords
