Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Aug 2021)

РОЛЬ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ НОРМ ПРАВА У МЕХАНІЗМІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ЧЕТВЕРТОГО ПОКОЛІННЯ

  • S.O. Boldizhar

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.63.37
Journal volume & issue
Vol. 63

Abstract

Read online

Статтю присвячено вивченню ролі спеціалізованих норм права у механізмі адміністративно-правового регулювання прав людини четвертого покоління. Дослідженню спеціалізованих норм права у контексті прав людини четвертого покоління не приділяється значна увага. Визначено, що спеціалізовані норми права у механізмі адміністративно-правового регулювання прав людини четвертого покоління займають чільне місце, оскільки завдяки своєму існуванню відображають його базові елементи (засади, завдання, принципи), які є фундаментальними при визначенні векторів розвитку адміністративно-правового регулювання прав людини четвертого покоління. Серед таких норм було виділено норми-засади, норми-завдання, норми-принципи, колізійні норми, оперативні норми, норми-дефініції, норми-строки та норми-презумпції. Підкреслено, що норми-засади визначають положення про державні пріоритети, серед яких одну з головних ролей грає охорона здоров’я. Відштовхуючись від цього, держава має вживати необхідних засобів для збереження високого рівня здоров’я і вдосконалення медичної допомоги із застосуванням спеціальних методів. Норми-завдання спрямовані на визначення конкретних завдань для органів державної влади у сфері прав людини четвертого покоління. Норми-принципи визначають зміст та засадничі начала правового регулювання для всієї системи охорони здоров’я під час організації та надання медичної допомоги із застосуванням спеціальних методів. Норми-принципи можуть мати більш вузький характер, коли ми конкретизуємо відповідні права людини четвертого покоління. Підкреслено, що колізійні норми у вказаній сфері визначають вибір, який необхідно зробити у разі конкуренції норм права, а оперативні норми права визначають порядок дії інших норм до моменту набрання законної сили інших норм. Акцентується увага на тому, що серед системоспрощуючих норм права у досліджуваній сфері наявні норми-дефініції, норми-строки та норми-презумпції. Норми-дефініції визначають базові поняття, які є логічними та містять характерні ознаки відповідного поняття. Норми-строки спрямовуються на визначення та обчислення строків. У контексті трансплантації анатомічних матеріалів важливе місце посідають норми-презумпції, які визначають припущення щодо згоди або незгоди особи на вилучення у неї після її смерті анатомічних матеріалів для потреб трансплантації.

Keywords