Pitannâ Lìteraturoznavstva (Aug 2025)
Між вигадкою та свідченнями: художній простір нехудожнього наративу Дж. Барнза «Чоловік у червоному халаті»
Abstract
Досліджено специфіку нефікційної прози. За сучасної «транслімініальної епохи» літературний жанр нон-фікшн швидко розвивається та є гостро запитаним у читацької аудиторії. Модерний нон-фікшн демонструє широкий діапазон нефікційних форм та літературних експериментів з репрезентаціями людського досвіду, підтверджуючи думку науковців про відкритість і гнучкість цього літературного жанру. Творчість британського письменника Дж. Барнза показова для розуміння основних тенденції та потенцій нефікційної літератури. Останній нон-фікшн Дж. Барнза «Чоловік у червоному халаті» демонструє нестандартність наративних стратегій і пов’язаного з ними образу наратора, творчу свободу мистецького пошуку та його виявлення в мові. Наративна і жанрова складність тексту визначила мету статті, яка полягає в комплексному аналізі ознак гібридності та унікальності твору Дж. Барнза як зразка сучасної «креативної» нефікційної прози. Дж. Барнз традиційно демонструє трансжанрове, гібридне письмо, не роблячи винятків при створенні й нефікційних текстів. У результаті дослідження з’ясовано, що нон-фікшн активно використовує художні техніки епічних літературних жанрів, адаптуючи їх до вимог нефікційної прози. Аналіз «Чоловіка в червоному халаті» дозволяє висновувати, що ця книга є стилістично вишуканим і складно сконструйованим гібридом, в якому в єдиному наративному просторі збалансовано співіснують елементи художньої та нехудожньої прози, однак межі між ними максимально розмиті та хиткі. Текст книги маніфестує стратегії індивідуально-авторської манери письма і традиційні елементи нефікційного наративу, що базується на документальних свідченнях, які належать яскравим представникам зображуваної в книзі Belle Époque. При цьому відмічена виразна тенденція до «фікціоналізації» наративу. Простежено, що художній простір нон-фікшну «Чоловік у червоному халаті» формується за допомогою звичних для письменника художніх технік, серед яких домінують іронія, модус сумніву і запитування, ампліфікація деталей, наскрізних і константних барнзівських лейтмотивів і тем, які складають транстекстуальну природу твору, що проявляється в комплексі інтертекстуальних, метатекстуальних, паратекстуальних, архітекстуальних ознак та інтермедіального фактору. В книзі оприявнені виразні риси таких художніх жанрів, як роман-есе, роман-біографія, роман-екфразис і роман культури, що розхитує жанрові кордони нон-фікшн. Художній простір книги підтриманий особливостями притаманних Барнзу фабуляцій, які відіграють особливу роль, оприявнюючи образ наратора-автора. Визначено, що в «Чоловіку в червоному халаті» наявний нетиповий образ наратора, голос якого майже нерозривно пов’язаний з голосом автора, часто повністю зливається з ним і прямо співвідноситься з конкретним референтом. «Чоловік у червоному халаті» є оригінальним і складним гібридним наративом, який вписується в традиційну для письменника трангресивну модель письма та має високий потенціал для продовження літературознавчих розвідок.
Keywords
